Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СР 8 Сімейні доходи їх рівень, джерела і структ...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
57.34 Кб
Скачать

Коментар до п. 3. Фактори та джерела формування сімейних доходів.

Персональний розподіл доходів — це розподіл доходів мін окремими фізичними особами, сім'ями або домогосподарствами. Аналіз персонального розподілу доходів дає можливість виявити фактори, що визначають рівень і структуру доходи окремих сімей.

Фактори, що впливають на структуру сімейних доходів:

- розмір грошових доходів членів сім'ї;

  • наявність чи відсутність безплатних і пільгових благ:

  • рівень цін на споживчі економічні блага;

  • обсяг податків;

  • наявність чи відсутність безробітних у сім'ї;

  • ступінь соціальної захищеності;

  • тривалість робочого дня працюючих у ринковому секторі;

  • наявність чи відсутність доходів від власності, що функціонує незалежно від власника;

  • наявність та число утриманців тощо.

Сімейний дохід — сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв'язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціаль­них, економічних та духовних потреб індивідів, сім'ї.

Сімейний дохід — економічна основа відтворення сім'ї.

Є різні джерела формування сімейних доходів:

  • власність на ресурс "праця", який не має відособленого від власника існування і забезпечує доходи у фірмах: заробітна плата, доходи від особистого підсобного господарства, від індивіду­альної та кооперативної трудової діяльності, нормальний при­буток підприємця, гонорари;

  • власність на ресурси, що мають відокремлене від їх власника існування, забезпечує такі форми доходів: процент, рента, орендна плата, прибуток, дивіденди тощо;

  • державні трансфертні виплати (пенсії, допомоги, без­платні послуги в галузі освіти та охорони здоров'я, пільги тощо);

  • інші джерела (спадщина; дарування; виграші і т. ін.) Про рівень життя населення свідчить не тільки рівень сімей­них доходів, а й напрямки їх використання, до яких належать:

  • придбання економічних благ довгострокового користування (квартир, меблів, електропобутової техніки, затрати на освіту, довгострокове страхування життя тощо);

  • придбання економічних благ поточного споживання (одяг, їжа, оплата комунальних послуг з охорони здоров'я, транспорт­них та інших послуг);

  • сплата податків та обов'язкових неподаткових платежів;

  • придбання цінних паперів, нерухомості та іншого майна з метою збереження цінності заощаджень або ж з метою отримання додаткових доходів на заощаджені кошти;

  • інші витрати.

Коментар до п. 4. Прожитковий мінімум.

Рівень сімейних доходів не повинен бути нижчим прожитого мінімуму, який має дві форми прояву: фізіологічний та соціальний.

Фізіологічний мінімум враховує витрати на задоволення найнагальніших фізіологічних та фізичних потреб, включаючи витрати на оплату основних послуг (комунальних, транспорт­них і т. ін.) практично виключаючи придбання одягу, взуття та інших непродовольчих товарів з розрахунку, що на фізіологічний мінімум сім'я живе короткий час, і вона має необхідне житло, одяг, взуття та інші необхідні в побуті речі.

Соціальний мінімум, крім фізіологічного, включає також затрати на задоволення мінімальних духовних і соціальних потреб, які суспільство визначає (нормує) як такі, що забезпечу­ють прийнятний для суспільства рівень життя.

Доходи населення в ринковій економіці виконують такі функції:

1) добробуту — забезпечують певний рівень життя населення;

2) мотиваційну — сприяють ефективному включенню до виробничого процесу шляхом створення системи нових стимулів;

3) соціальну — формують відповідну якість життя, що охоплює умови праці, життя і відпочинку, соціальні гарантії та забезпеченість, охорону правопорядку і дотримання прав людини, природнокліматичні умови і стан навколишнього середовища, наявність вільного часу й можливості його ефективного використання, а також суб'єктивні відчуття спокою, комфортності та стабільності.

Чим бідніша країна, тим більша частка сімей, що проживають у межах фізіологічного мінімуму.

Звісно, що найважливіше значення для забезпечення фізіологічного життя людини має харчування. Чим вища частка затрат на харчування у загальній структурі витрат домогосподарства (сім'ї), тим нижчий його добробут. Це означає, що структура витрат сім'ї є важливим показником економічного розвитку країни.

Німецький статистик Ернст Енгель дослідив ще в ХІХ ст. структуру споживання сімей з різними рівнями доходів і виявив емпіричну залежність, яка потім отримала назву закону Енгеля.

Зміст закону Енгеля полягає в тому, що частка націо­нального доходу, витрачена на продукти харчування, є важ­ливим індикатором добробуту. Чим менша ця частка, тим вищий добробут.

Зі зростанням доходів домогосподарств частка витрат на хар­чування зменшується; частки витрат на одяг, житло та кому­нальні послуги зазнають незначних змін, а частки витрат на за­доволення соціальних та культурних благ суттєво зростає.

Згідно з Законом України "Про прожитковий мінімум" нор­матив прожиткового мінімуму формується з розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення. Прожит­ковий мінімум є індикатором визначення межі бідності в суспільстві й відбиває якісний перехід між різними рівнями споживання.

Прожитковий мінімум розділяє сім'ї (домогосподарства, окремих осіб) на дві умовні групи за рівнем споживання — забезпечених та малозабезпечених.

В умовах становлення ринкового середовища в економіці країни внаслідок взаємозумовленої дії об'єктивних та суб'єк­тивних факторів формування доходів населення характери­зується такими тенденціями:

  • розширенням структурних складових сімейних доходів;

  • поглибленням розриву між номінальними доходами і доходами, що є у розпорядженні;

  • слабким і нестійким зростанням факторних доходів;

  • домінуванням перерозподільчих процесів у створенні доходів;

  • зростанням частки доходів від реалізації продукції особистого підсобного господарства;

  • натуралізацією частки отриманих доходів;

  • тінізацією доходів з метою ухилення від сплати податків. Досягнення оптимальної структури і рівня сукупних сімейних доходів є одним із найбільш актуальних завдань сучасної політики держави.

Завдання:

1. Розкрийте методи розрахунку національного доходу.

2. Розкрийте структуру національного багатства.

3. Розкрийте фактори та джерела формування сімейних доходів.

4. Прокоментуйте форми прояву прожиткового мінімуму та зміст закону Енгеля.

5. Складіть конспект (тези).