7.На які категорії поділяються аварії/посібник-конспект 6.6

Аварії, поділяються на дві категорії:

до І категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

а) загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

б) стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;

в) збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

г) зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я значної кількості працівників підприємства чи населення;

до ІІ категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

а) загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

б) зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці.

8 Які дії оказує електричний струм на організм людини/ інструкція з охорони праці №2. 412 п.6

Дія еле­к­т­ро­стру­му на ор­га­нізм лю­ди­ни про­яв­ля­єть­ся у складних та рі­з­но­ма­ні­т­них фо­р­мах. Усі ура­жен­ня, що ви­кли­ка­ні дією еле­к­т­ри­ч­но­го стру­му, по­ді­ля­ють­ся на вну­т­рі­шні та зо­в­ні­ш­ні. Від­по­ві­д­но до цьо­го в прак­ти­ч­них умо­вах роз­рі­з­ня­ють електричні уда­ри, які ви­кли­ка­ють ура­жен­ня всьо­го ор­га­ні­з­му, електро­т­ра­вму, що яв­ляє со­бою зо­в­ні­ш­нє мі­с­це­ве ура­жен­ня, які мо­же бу­ти те­п­ло­вим (опік), ме­ха­ні­ч­ним (роз­рив тка­нин) або хі­мі­ч­ним (еле­к­т­ро­ліз). Вста­но­в­ле­но, що най­бі­ль­ша ве­ли­чи­на змін­но­го стру­му промисло­вої ча­с­то­ти, при якій лю­ди­на мо­же са­мо­стій­но ві­ді­рва­т­и­ся від еле­к­т­ро­про­во­ду, до­рі­в­нює в се­ре­д­ньо­му 15-20 мА (для по­стійно­го стру­му - 60-79 мА). Без­пе­ч­ни­ми вва­жа­ють­ся змін­ний струм (ча­с­то­та 50 Гц) силою до 0.01-0.02 А та по­стій­ний струм - до 0.05-0.06 А. Струм 0.1 А і ви­ще є сме­р­те­ль­ним для лю­ди­ни. Опір ті­ла лю­ди­ни скла­да­єть­ся із опо­ру шкі­ри та вну­т­рі­шніх ор­га­нів. Се­ре­д­ній опір вну­т­рі­шніх ор­га­нів мо­ж­на при­йн­я­ти рі­в­ним 1000 Ом. Шкі­ра є ізо­ля­ційною обо­ло­н­кою, що за­хи­щає де­якою мі­рою лю­ди­ну від ура­жен­ня стру­мом. Її опір за­ле­жить від рі­з­них фа­к­то­рів (во­ло­го­с­ті, по­шко­джень) і може ко­ли­ва­ти­ся: для су­хої шкі­ри - від 40 000 до 100 000 Ом, для во­ло­гої - мо­же зни­зи­тись до 1000 Ом.

9. Заходи безпеки під час роботи з метанолом/ інструкція з охорони праці №2.176 п.3

Заливка метанолу в газопромислові комунікації та облаштування може проводитись тільки особами, які пройшли відповідний інструктаж, з попереднім повідомленням про необхідність заливки: постійно відповідальній особі на газовій дільниці. Для роботи з метанолом на кожній технологічній установці повинні бути чергові захисні засоби: протигаз марки "А", фартухи, гумові чоботи, рукавиці, В приміщенні оператора має бути вивішена технологічна схема метанольного господарства, інструкції про шкідливі властивості метанолу та правильну роботу з ним, затверджені головним інженером газопромислового управління. Метанольні ємкості при метанольних установках, насоси повинні герметично закриватися і мати герметичну об'язку з метанольними установками, ємкостями та насосами. Усі заглушки, засувки та фланцеві з'єднання на ємкостях і насосах обов'язково повинні бути опломбовані. Трубопроводи для метанолу повинні бути пофарбовані в один визначений колір. Ремонт трубопроводів, насосів, ємкостей, апаратури, використовуваних при роботі з метанолом, може виконуватись після їх повного випорожнення та ретельної промивки великою кількістю води.