7. Санітарно-гігієнічні причини виникнення нещасних випадків/посібник-конспект 6/

Санітарно-гігієнічні причини: великі (понаднормативні) виділення шкідливих речовин; ненормальні метеорологічні умови (недостатній повітрообмін, підвищена вологість і температура і т.ін.); понаднормативний шум і вібрація; несправне чи недостатнє освітлення; недостатній об’єм виробничих приміщень; відсутність чи незадовільне влаштування побутових приміщень.

8.Що зобов'язаний знати працівник і кваліфікаційної групи і електробезпеки/інструкція і охорони праці №2.412 п.1/

Робітники І кваліфікаційної групи з електробезпеки повинні мати елементарне уявлення про небезпеку електричного струму, про заходи безпеки при роботі на обслуговуваній дільниці, електрообладнанні, установці,елементарне уявлення про види електропроводки,заземлюючі пристрої і пускові пристрої електроапаратури, про призначення заборонних та застережних плакатів і знаків, що застосовуються в електроустановках ; практичне ознайомлення з правилами надання першої допомоги потерпілим від дії електричного струму.

9.Порядок проведення газонебезпечних робіт. Склад бригади, вимоги до інструменту, зіз, освітлення/

Газонебезпечні роботи дозволяються проводити тільки після виконання всіх підготовчих робіт і заходів, передбачених нарядом-допуском і Інструкціями з робочих місць. Забороняється збільшувати об'єм робіт, передбачених нарядом.

Виконувати газонебезпечні роботи необхідно бригадою виконавців у складі не менше двох людей. Члени бригади повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям, інструментом пристосуван .

Перед початком газонебезпечних робіт відповідальний за їхнє проведення опитує кожного виконавця про самопочуття.

Про готовність об'єкта і виконавців до проведення газонебезпечних робіт повинно бути повідомлено інженерові по охороні праці. Без підтвердження можливості виробництва робі вище вказаним представником початок робіт забороняється.

Входити в газонебезпечне місце можна тільки з дозволу відповідального за проведення робіт і у відповідних засобах захисти, вдягнутих за межами небезпечної зони. Робота повинна починатися в присутності відповідального за проведення робіт І інженера по охороні праці. Необхідність їхньої постійної присутності на місці робіт або періодичність здійснення контролю визначається нарядом-допуском. Роботи, поєднані з можливим виділенням вибухонебезпечних продуктів, повинні виконуватися з застосуванням інструментів і пристосувань, що не дають іскор, у відповідному спецодязі.

Для освітлення необхідно застосовувати переносні світильники напругою не вище 12В або акумуляторні лампи відповідні по виконанню, категорії і групі вибухонебезпечної суміші. Застосування засобів індивідуального захисту органів дихання і тривалість роботи в них повинні відповідати вимогам стандартів І технічних умов умов. Термін одночасного перебування працюючого в шланговому протигазі визначається нарядом-допуском але не повинен перевищувати 30хв.

10.Первинні засоби пожежогасіння/ посібник-конспект 12.2/

Для ліквідації пожеж на стадії їх виникнення на об’єктах підприємства найбільше застосування знайшли порошкові та вуглекислотні вогнегасники. Вони використовуються для гасіння всіх класів пожеж.

Вуглекислотні вогнегасники представляють собою сталевий товстостінний балон. В верхню частину балону вкручується запірний вентиль з насадками для розпилювання вуглекислоти. Для використання вуглекислотним вогнегасником необхідно поворотом маховика вентиля по напряму з права наліво відкрити вентиль вогнегасника. Розтруб вогнегасника направити на осередок пожежі.

Порошкові вогнегасники мають сталевий корпус, всередині якого розміщується вогнегасячий порошок і балон високого тиску для видавлювання порошку в осередок пожежі.

Для того щоб скористуватися порошковим вогнегасником необхідно зняти пломбу з вогнегасника, витягнути чеку, надавлюванням на пробійник голчатого типу пробити мембрану балону високого тиску, направити вогнегасник на осередок пожежі і через 3 – 5 сек. надавити (стиснути) пусковий важіль.

До первинних засобів пожежогасіння також відносяться бочки з водою, ящики з піском, лопати, багри, відра, сокири, азбестові і грубо шерстяні полотна (кошма).