
- •11. Дайте характеристику методам науково-педагогічного дослідження.
- •12. Розкрийте поняття про методи навчання у вш. Класифікація методів навчання. Шляхи підвищення їх ефективності.
- •13. Характеристика методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •14. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •15. Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності
- •17. Активні методи навчання у вш.
- •16. Особливості роботи з книгою як методу організації самостійної роботи студентів над друкованим текстом.
- •26. Семінар як форма організації навчання у внз. Умови ефективності проведення семінарів.
- •Критерії оцінювання якості семінарського заняття:
- •27. Екскурсія, консультації, лабораторні роботи, конференція, практичні заняття як форми організації навчання у внз.
- •28. Самостійна робота студентів як важлива форма навчання у вш. Умови успішного виконання срс .Удосконалення самостійної роботи в контексті розвитку Болонського процесу.
- •29. Поняття про сутність контролю, його компоненти. Функції контролю знань.
- •30. Розкрийте педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень студентів.
- •53. Розкрийте актуальні проблеми та шляхи реформування во в Україні, вдосконалення навчального процесу у внз.
- •Недоліки:
53. Розкрийте актуальні проблеми та шляхи реформування во в Україні, вдосконалення навчального процесу у внз.
В умовах ринкової економіки до випускника вищої школи висуваються підвищені вимоги. Сучасне суспільство вимагає від молодого спеціаліста самостійності, вміння швидко приймати рішення, не лякатися особистої відповідальності, творчо підходити до вирішення виробничих завдань. Проте ці якості перебувають у явній суперечності з існуючою системою освіти, і розв’язати їх можливо лише шляхом демократизації та гуманізації вищої школи.
Недоліки:
відсутність систематичної роботи студентів протягом навчального семестру;
низький рівень активності студентів і відсутність елементів змагання в навчанні;
можливість необ’єктивної оцінки знань студентів професорсько- викладацьким складом;
мала можливість вибору студентами навчальних дисциплін;
значні витрати бюджету часу на проведення екзаменаційних сесій.
Окрім перерахованого, слід зазначити, що вища освіта в контексті Болонського процесу в підготовці фахівців у порівнянні з країнами ЄС має ще й такі недоліки:
вузька спеціалізація на переддипломному етапі;
перевантаженість навчального плану як за кількістю дисциплін, так і за кількістю годин;
малий обсяг самостійної роботи студентів; 34-36 годинний навчальний тиждень ( замість 24 годин! );
відсутність індивідуальних планів студентів;
„стрічкова система” організації навчального процесу, яка не сприяє фаховій підготовці; велике навантаження на викладача-вченого: співвідношення викладач/студент 1:8(10) замість 1:4,1:5 у країнах ЄС.
Актуальні проблеми викладання у ВНЗ безпосередньо пов’язані з вирішенням питань забезпечення випуску спеціалістів із високою гуманітарною культурою, обрання шляхів, форм і методів утвердження неперервності навчального процесу. Ці взаємопов’язані питання передбачають розробку комплексної системи навчання і виховання, що спрямована на підготовку всебічно розвиненої особистості у профільній освіті в межах Болонського процесу.
У зв’язку з цим реально постає завдання наскрізного перегляду програм, підручників та інших посібників із точки зору ефективності професійної спрямованості, урахування спеціалізації майбутнього випускника при навчанні студентів ВНЗ щодо цілісності і неперервності процесу освіти на сучасному етапі розвитку українського суспільства і спільного європейського освітнього простору.
Міністерство освіти і науки України запропонувало як експеримент запровадження кредитно-модульної методики оцінювання знань студентів.
Однак ця методика має помітні слабини. По-перше, вона практично не передбачає кінцевого іспиту, а отже, втрачається сильний стимул до навчання, який індукує цей іспит. По-друге, тривалість семестру штучно скорочується внаслідок так званих модульних тижнів (двох чи трьох). По-третє, поділ дисципліни на окремі модулі не забезпечує системного її сприйняття. Нарешті, ця методика не враховує відвідування студентом занять.