14. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності

А) Методи стимулювання і мотивації.

Навчальна діяльність суб'єктів більш ефективна, якщо вони мають сильні, глибокі мотиви, які викликають бажання діяти активно, долати труднощі.

Цьому сприяє гра(інсценування, метод генерації ідей, гра-конкурс, ділова гра, рольові) характеризується творчою активною діяльністю, в якій моделюється професійна діяльність, відбувається імітація реальних дій. Таким чином, гра у вищій школі є одним із важливих методів підго­товки майбутніх спеціалістів, тому що вони навчаються розв'язувати професійні задачі в складних, близьких до реальних, умовах.

Навчальні диспути чи дискусії базу­ються на обміні думками між студентами, викладачами та студентами. Ці методи сприяють формуванню вмінь мислити самостійно, виважено аргументувати свої думки та поважно ста­витися до думок інших. Наукова суперечка не лише поглиб­лює знання студентів, а й викликає особливий інтерес до на­вчання.

Б) Методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності передбачають:

формування розуміння суб'єктом особистої значущості на­вчання;

пред'явлення вимог, які виходять з вимог до студентів, критеріїв оцінювання результатів їх навчальної роботи, що поєднується з привчанням до систематичного виконання навчальних завдань;

оперативний контроль з метою виявлення складних для студентів тем, питань, вправ, щоб своєчасно здійснити необхідну їм допомогу;

гуманне покарання, яке вимагає глибокого знання індивіда, його реальних навчальних можливостей та ін.

15. Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності

Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фрон­тальне опитування, усні заліки, колоквіуми, іспити, усне про­грамоване опитування

Методи письмового контролю: контрольні письмові ро­боти, письмові заліки, письмові іспити, програмовані письмо­ві роботи.

Методи лабораторно-практичного контролю: контрольні лабораторні роботи, контроль за допомогою комп'ютера

Методи самоконтролю: самостійний пошук помилок, уміння самостійно оцінювати свої знання, визначати пріоритетні напрями власного навчального процесу, самоаналіз

17. Активні методи навчання у вш.

(це за статтею В. І. Шахова)!!!

ефективність вивчення навчальних дисциплін залежить від пізнавальної активності самого студента. В основі реалізації завдань проблемного й розвивального навчання лежать активні методи. Навчальний процес з використанням активних методів навчання в умова вузу спирається насукупність загальнодидактичних принципів навчання.Методи активного навчання можуть використовуватися на різних етапах навчального процесу:

1 етап – первинне оволодіння знаннями. Це можуть бути – проблемна лекція, евристична бесіда, навчальна дискусія і т.д.

2 етап – контроль знань (закріплення), можуть бути використані такі методи як колективна розумова діяльність, тестування і т.д.

3 етап – формування професійних умінь, навичок на основі знань і розвиток творчих

здібностей, можливе використання модельованого навчання, ігрові та неігрові методи.