- •Передмова
- •Види мовленнєвої діяльності (мд)
- •Загальна характеристика видів мд
- •Реальне спілкування – це взаємодія партнерів. Той, хто говорить, чекає на реакцію того, хто слухає (говоріння –
- •Порушення принципу взаємодії видів мовленнєвої діяльності
- •2. Мовлення як вид мовленнєвої діяльності
- •Загальна характеристика
- •Мовлення – як вид мд – це процес породження усного мовлення в комунікативних цілях.
- •Узагальнена схема типових ознак монологічного і діалогічного мовлення
- •Принципи навчання говорінню
- •3. Опори для навчання говорінню (монологічного, діалогічного)
- •Ситуації в навчанні іншомовному говорінні
- •Функції ситуації
- •Типи і види ситуації
- •Узагальнений підхід до класифікації ситуацій
- •4. Методичні вимоги до базового рівня володіння говорінням (Мовленнєві вміння говоріння не залежать від конкретної мови і представлені у загальному (уніфікованому) вигляді до всіх мов)
- •5. Сфери спілкування і їх тематика відповідно до вимог програми з іноземної мови
- •6. Монологічне мовлення та його характеристика
- •6.1. Мета і зміст навчання монологічного мовлення
- •6.2. Класифікація монологічних висловлювань
- •Вимоги програми з іноземної мови (2-11 класи) до рівня комунікативної компетенції учнів у монологічному мовленні
- •Рівні володіння продуктивним комунікативним видом діяльності (усний вид діяльності)
- •6.4. Форми монологічного мовлення
- •Методичні вимоги до монологічного висловлювання учнів сш
- •6.5 Вправи для формування компетенції у говорінні, їх загальна класифікація
- •Призначення підготовчих і мовленнєвих вправ
- •6.6. Вправи для навчання монологічного мовлення
- •Вміння, необхідні для оволодіння монологічного мовлення
- •Діалогічне мовлення і його характеристика
- •7.1. Загальна характеристика діалогічного мовлення
- •7.2. Класифікація діалогічних єдностей за принципом взаємодії реплік
- •7.3. Види діалогів за метою і за ступенем підготовленості
- •Різновиди діалогічних єдностей (на прикладі французької мови)
- •Діалогічне мовлення, види діалогів і мовленнєвих дій
- •7.4. Характеристика реплік, які складають діалогічні єдності
- •Методичні вимоги до діалогічного мовлення
- •7.5. Вимоги до умінь учнів у діалогічному мовленні За змістом Держстандарту
- •7.6. Характер вмінь учнів, необхідних для оволодіння діалогічним мовленням
- •7.7. Шляхи навчання діалогічному мовленню
- •Шлях «зверху» – основа для навчання – діалог-взірець
- •Шлях навчання діалогу «знизу» – шлях від діалогічної єдності до повного діалогу
- •Оволодіння діалогом «знизу» може відбуватися і завдяки використанню рольової гри:
- •7.8. Різновиди вправи для навчання діалогічного мовлення (типи, види)
- •Мовленнєві вправи для навчання діалогічного мовлення
- •Вправи для навчання діалогічного мовлення з використанням діалогу-зразка (шлях зверху)
- •Вправи на навчання діалогічного мовлення на основі покрокового складання діалогу (шлях «знизу»)
- •Навчання говорінню учнів старшої школи на базі автентичних текстів (друкованих, аудіо)
- •8.1. Роль і місце аутентичних матеріалі у реалізації комунікативної і освітньо-розвивальної мети
- •Тематична спрямованість аутентичних текстів, яка задовольняють країнознавчі інтереси учнів старших класів
- •Етапи роботи з аутентичними текстами для розвитку умінь говоріння
- •Приклади вправи для навчання монологічного мовлення на основі тексту
- •1. Загальні особливості письма і писемного мовлення та їх врахування при навчанні іноземної мови
- •1.2. Роль письма в житті людини і суспільства
- •1.2. Зміна ролі письма у навчанні іноземної мови.
- •1.3. Психолого-лінгвістичні особливості писемного і усного мовлення
- •Узагальнені відмінності усного і писемного мовлення
- •2. Формування навичок техніки письма як складової іншомовного письменного мовлення
- •2.1. Лінгвістичний зміст навчання письму
- •2.2. Формування каліграфічних навичок письма
- •2.3. Формування орфографічних навичок
- •Типологічні групи написання слів в залежності від принципів орфографії системи ім
- •Засвоєння слів 2-5 груп досягається завдяки зорової опори і багаторазового повторення в написанні.
- •2.4. Групи вправ для формування орфографічних навичок
- •3. Програмні вимоги до оволодіння учнями уміннями писемного мовлення
- •3.1. Основні завдання навчання письму відповідно до етапів навчання учнів
- •Вимоги програми з іноземної мови (2-11 класи) до письма як виду мовленнєвої діяльності
- •3.2. Результати навчання учнів різних етапів у відповідності до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій
- •4. Типи і види вправ для навчання іншомовному писемному мовленню
- •4.1. Підготовчі вправи і їх призначення
- •Підготовчі вправи для формування умінь писемного спілкування.
- •4.2. Вправи для формування різних форм писемного мовлення
- •4.2.1 Характер письмових текстів
- •4.2.2. Написання листа іноземному другу, як важливий вид писемного мовлення
- •4.2. 3. Методичні рекомендації по оформленню листа іноземному другу.
- •4.2.4 Реферування і анотування як види писемного мовлення
- •Вправи для формування вмінь компресувати текст (реферування, анотація)
- •Анотація є менш складним видом компресії тексту При її написанні використовується та ж інструкції, що і для написання реферату:
- •5. Письмо як засіб контролю у навчанні ім
- •Контрольні письмові роботи, їх призначення.
- •Використана література
Типологічні групи написання слів в залежності від принципів орфографії системи ім
1 група – слова, які слідують фонетичному принципу – пишуться, як промовляються: англ.: bed, not, sit,
фр.: sur, mer, mal
нім.: clos, Knobe
2 група – слова, в яких букви не вимовляються, але пишуться: англ.: nine, lake
нім.: geher, fahren
фр.: lаsse, table
3 група – слова із буквосполученнями, які передають один звук: англ.: [ ∂ ] – ir, er, ur
нім.: [ е: ] – ее, eh
фр.: [ ã ] – en, an, em, an
4 група – слова, в яких немає відповідностей між буквами, буквосполученнями голосних, приголосних і звуками: англ.: “еа” читається як [ і: ] – clean
[ е ] - head
[ еі ]- break
5 група – важкі слова, орфографія яких підпорядкована історичному принципу: англ.: one, two, busy
фр.: cahier, haїr, automne
Засвоєння слів 2-5 груп досягається завдяки зорової опори і багаторазового повторення в написанні.
Орфографічна система мови, її букво-фонемні співвіднесення базуються на основних принципах, які є типовими для кожної мови.
Враховуючи труднощі звуко-буквених і букво-звукових відповідностей, навчання іншомовного правопису орфографії слова слід починати зі слів, які пишуть за фонетичним принципом, поступово переходячи до слів з морфологічним та історичним принципами написання.
Історичний та ідеографічний принципи характерні насамперед для англійської та французької мов, тому їх орфографія найскладніша.
2.4. Групи вправ для формування орфографічних навичок
1. Вправи на впізнавання і порівняння орфограм. |
|
2. Вправи на відтворення орфограм. |
|
3. Вправи на записування слів, речень, тексту (диктанти); при цьому можливо використовувати різні види диктантів: |
Ці рецептивні мовні вправи є перехідною ланкою між каліграфією та орфографією і передбачають звуко-буквений аналіз слів, виявлення розбіжностей між написанням та звучанням. Наприклад:
|
|
До цих репродуктивних мовних вправ належать вправи на списування, виписування, дописування слів, речень, текстів. Наприклад:
|
|
|
На початковому ступені навчання орфографічні письмові вправи є обов'язковим компонентом домашньої і класної роботи учнів.
На уроці рекомендовано регулярно проводити з учнями короткі (5-6 хв.) словникові диктанти з метою перевірки засвоєння слів і правильного їх написання. (При цьому один або два учні можуть записувати слова на дошці для подальшого контролю та самоконтролю).