• Приклади вправи для навчання монологічного мовлення на основі тексту

1. Дайте відповіді на запитання до тексту.

2. Сформулюйте головну думку тексту.

3. Скажіть, яка інформація, необхідна для вашого висловлювання, є у тексті, а яку потрібно знайти.

4. Розширте наведене висловлювання (висловлювання записане на дошці), використовуючи текст.

5. Скажіть, що ви знаєте про…, використовуючи запропонований план до тексту.

6. Розкажіть про… висловлюючи своє ставлення до персонажів (фактів, подій), які відображені в тексті.

7. Складіть письмовий переказ тексту. Виберіть для цього речення, які передають головний зміст тексту, додаючи фрази, що потрібні для оформлення монологічного висловлювання.

8. Складіть стислий переказ основного змісту тексту своїми словами.

9. Передайте зміст прочитаного тексту, використовуючи заміну слів та перефразування.

10. Оформіть своє повідомлення за змістом тексту певними фразами, враховуючи досвід, характер, професію, вік осіб, до яких ви звертаєтесь.

11. Трансформуйте початковий варіант монологічного висловлювання відповідно до обставин (зміна співрозмовника, структури і змісту висловлювання, комунікативної мети, оформлення).

12. Скажіть, що ви додали б або змінили у своєму висловлюванні відповідно до ситуації.

13. Прочитайте текст, виправте допущені помилки та перекажіть його зміст.

14. Трансформуйте (перефразуйте) запропонований текст, враховуючи власні інтереси ( інтереси співрозмовника).

8.3. Узагальнена типова модель роботи з текстом з метою розвитку монологічного мовлення на його основі.

(Схема запозичена на основі статті “Навчання монологічного мовлення учнів старшої загальноосвітньої школи на основі автентичних текстів країнознавчого характеру” ІМ. - 2002. - №2. - С. 11)

Текст	Передтекстова діяльність
Вправи на зняття труднощів розуміння тексту		Вправи на прогнозування смислу і змісту тексту
Читання тексту
Післятекстова діяльність
Вправи на перевірку розуміння тексту		Вправи, що готують до монологічних висловлень
Монологічні висловлювання учнів на основі текстів

ТЕМА 2:

ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПИСЬМІ

Питання для висвітлення.

Терміни до теми і їх тлумачення.

1. Загальні особливості письма і писемного мовлення та їх врахування при навчанні іноземної мови.

1.1. Роль письма в житті людини і суспільства.

1.2. Зміна ролі письма у навчанні іноземної мови.

1.3. Психолого-лінгвістичні особливості писемного і усного мовлення.

2. Формування навичок техніки письма, як складові іншомовного письменного мовлення.

2.1 Лінгвістичний зміст навчання письма.

2.2. Формування каліграфічних навичок письма.

2.3. Формування орфографічних навичок.

2.4. Групи вправ для формування орфографічних навичок.

3. Вимоги основних державних документів до оволодіння учнями писемного мовлення.

3.1. Основні завдання навчання писемного мовлення на різних етапах навчання.

3.2. Результати навчання учнів різних етапів у відповідності до рівнів РРЄ.

4. Типи і види вправ для навчання іншомовного писемного мовлення.

4.1. Підготовчі вправи і їх призначення.

4.2. Вправи для формування різних форм писемного мовлення.

5. Письмо як засіб контролю у навчанні іноземної мови.

Терміни до теми і їх тлумачення.

• Письмо – це неперехідна пам'ять поколінь, яка зберігає повідомлення про події та справи минулих віків і тисячоліть; – це графічна форма мови [Ніколаєва, с. 205, 206].

• Писемна продуктивна діяльність/ письмо – користувач мовою, який пише, породжує письмовий текст, призначений для читання одним або кількома читачами [РРЄ, с. 61].

• Текст – це все написане [Ніколаєва, с. 205].

• Текст – є певним відрізком мовлення чи висловлюванням (усним та/або писемним), що стосується специфічної сфери. У процесі виконання певного завдання він стає актом мовленнєвої діяльності і може бути як опорою так і метою, як продуктом так і процесом [РРЄ, с. 10].

• Текст – застосовується для позначення певного мовленнєвого відрізка як в усній, так і в письмовій формі, який користувачі/ті, хто навчаються, сприймають, продукують або якими обмінюються; – це результат процесу мовленнєвої продукції; – це центр будь-якого акту мовленнєвого спілкування, зовнішня предметна з’єднувальна ланка між тим, хто продукує, і тим, хто сприймає [РРЄ, с. 93, 97, 98].

• Побудова тексту – знання правил побудови певної спільноти [РРЄ, с. 123].

• Писемне мовлення – це письмо в широкому розумінні терміна – це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу зв’язку; – вміння викладати думки у письмовій формі [Ніколаєва, с. 206, 210].

• Вміти писати – це графічно правильно зображати літери алфавіту, трансформувати в букви звуки та звукосполучення, асоціюючи при цьому звуковий, графічний та кінестетичний образи слова з йог значенням; орфографічно правильно писати слова, словосполучення, ставити знаки пунктуації; оперувати мовними структурами; вміти формулювати свої думки в письмовій формі [Ніколаєва, с. 208].

• Навчання техніки письма – …полягає у формуванні в учнів графічних/ каліграфічних та орфографічних навичок [Ніколаєва, с. 210].

• Каліграфічні навички – це навички написання букв і буквосполучень як окремо, так і в писемному мовленні [Ніколаєва, с. 210].

• Орфографічні навички – це навички написання слів у відповідності до правил використання письмових знаків у кожному конкретному слові [Ніколаєва, с. 212].