2.3. Класифікація вправ для навчання іноземної мови за змістом «Нового словаря методических терминов» авторів е.Г. Азимова, а.Н. Щукина (м., 2009, с. 322-323)

Критерії класифікації

Види

За призначенням:

• Тренувальні-контрольні.

• Аспектні-комплексні.

• Рецептивні-репродуктивні.

За способом виконання:

• Усні-письмові.

• Одномовні-двомовні.

• Вголос-про себе.

• Вербальні-із використанням зорової опори.

• Головні-допоміжні.

• Індивідуальні-групові.

За метою:

• Вправи для засвоєння знань і мовленнєвих навичок

• Аспектні – фонетичні, граматичні, лексичні.

• Комплексні – для оволодіння аспектами мови у їх взаємодії.

• Вправи на формування комунікативних умінь

• Рецептиві – спрямовані на формування умінь сприймати текст.

• Продуктивні – уміння породжувати висловлювання(в письмовій, усній формі).

• За місцем вправ у формуванні і контролі комунікативної компетенції.

• Тренувальні – спрямовані на закріплення набутих знань і формуванні мовленнєвих навичок.

• Контрольні – які слугують для визначення рівнів сформованих навичок і умінь.

Типи вправ (їх призначення).

Види вправ (їх зміст).

Мовні – (синонім-тренувальні) – спрямовані на засвоєння знань мовного матеріалу з метою формування навичок: лексичних, граматичних,фонетичних.

• Імітативні

• Підстановчі.

• Вправи з ключем.

• Трансформаційні.

• На розширення (звуження речення).

• За аналогією.

• Заповнення пропусків

• Конструювання фрази за аналогією.

• Відповіді на запитання.

Умовно-мовленнєві – призначені для розвитку мовленнєвих навичок на основі набутих знань і сформованих мовних навичок. Їх виконання передбачає вирішення менш складних задач, ніж при виконанні мовленнєвих вправ.

• Поєднання двох речень з відповідним значенням (часу, причини, місця).

• Об'єднання питання-відповіді за змістом(вибір із запропонованих типів речень).

• Продовження речення за змістом (причина, час, місце).

• Трансформації тексту (в часі, в особі).

Мовленнєві – спрямовані на розвиток і удосконалення мовленнєвих навичок (говоріння, аудіювання, читання, письма), на основі набутих знань і мовних навичок. Відмінна риса формування умовно-мовленнєвими вправ – в процесі їх виконання увага зосереджена не на формі, а на змісті мовлення.

• Питально-відповідні.

• Реплікові.

• Переказ тексту (усно, письмово).

• Драматизація тексту.

• Бесіда (групова) за ситуацією.

• Опис (усний, письмовий).

• Ситуативно-обумовлені завдання.

• Написання текстів прагматичного характеру(різні типи листів, привітання, запрошення, особисте резюме і інші.

• Перегляд відео програм, коментар їх змісту, оцінка і інше.