Послідовність дій учителя і учнів на етапі введення іншомовних звуків при комунікативному підході

ВЧИТЕЛЬ	С итуативні фрази		Ситуативні фрази	УЧНІ
	Окремі слова		Окремі слова
	Ізольований звук		Ізольований звук
			Німа артикуляція

(таблиця подається за підходом Панової Л.С. «Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах» С. 96)

За такого способу введення звуків не порушується комунікативна спрямованість у формуванні фонетичної навики, постільки:

• учитель пропонує учням ситуацію,

• наводить мовленнєвий зразок,

• потім загальмовує процес спілкування для пояснення артикуляції:

• відбувається тренування спочатку ізольованого звука,

• потім тренування звука в словах проводиться на матеріалі комунікавтиних речень,

• використання речень з новими звуками у комунікативно спрямованих ситуаціях.

8. Підходи до формування вимовних навичок

Артикуляційний підхід:		Випереджаюче формування вимовних навичок при вимові кожного звуку.
		Знання особливостей роботи органів артикуляції при вимові кожного звуку.
		Роздільне формування вимовних і слухових навичок.
		Необхідність досконального відпрацювання кожного звуку і незалежно від його смисло-розпізнавальної функції в слові.

• При артикуляційному підході навчання починається з вивчення артикуляційних позицій, які властиві вимові іншомовних фонем і оволодіння для їх вимови необхідними артикуляційними позиціями.

• Звуки відпрацьовуються окремо, при цьому вони не ідентифікуються з буквами.

• Послідовність – за ступенем подібності до звуків рідної мови. При цьому підході широко використовується фонетична транскрипція.

• В рамках цього підходу все ще існують усні вступні курси, терміном від 2-3 тижнів до 2-3 місяців. Відповідно цьому підходу розробляється система тренувальних вправ.

Позитивні сторони артикуляційного підходу		Поставлено питання про формування вимовних навичок цілеспрямовано і на початковому етапі.
		Розроблено комплекс фонетичних вправ, спрямованих на розробку артикуляційного апарату.

С уттєві недоліки артикуляційного підходу		Для проведення вступного курсу необхідно багато часу, що є мало можливим при незначній кількості годин у школі.
		Робота над вимовними навичками не формує уміння асоціювати звук, який чується, з відповідним йому значенням у мовленнєвому потоці.
		Робота над окремими звуками без вирішення комунікативних завдань призводить до експресивного мовлення.
		Тривала робота над фонетичними вправами значно знижує мотивацію до вивчення іноземної мови.

На етапі введення звуків вчитель може використовувати опорні сигнали-транскрипції, які допомагають учням розпізнавати звуки і запам'ятовувати читання букв у різних позиціях.

Переваги використання транскрипції:

1. Учні усвідомлюють різницю між буквою і звуком у іноземній мові.

2. Учні отримують опору для фіксації в пам'яті іншомовних звуків.

3. Транскрипція дає змогу краще засвоїти співвідношення між буквами і звуками при читанні.

4. Раннє ознайомлення із знаками транскрипції дає можливість учням самостійно озвучувати незнайоме слово за словником.

Необхідність запровадження транскрипції залежить особливо від співвідношення букв і звуків у конкретній іноземній мові. Велика кількість фонем, які передаються однією і тією буквою в різних позиціях, буквосполученнями і інше, як наприклад, у англійській мові, обумовлюють доцільність використання транскрипції у навчанні, особливо на початковому етапі.