Основні компоненти пояснення звуків іі, ііі групи (за критерієм методичної типології)

Основні компоненти

Складові елементи компонентів

І. Демонстрація звуку

1. Взірець вчителя:

• У звуковому контексті – слово, мовленнєвий взірець.

• В ізольованому вигляді.

2. Основний спосіб:

• Від слова (мовленнєвий взірець) – до окремого звуку.

• Від конкретного звуку – до слова (мовленнєвий взірець).

ІІ. Пояснення

1. Пояснення складу органів мовлення.

2. Співвідношення звуку, який пояснюється, із близьким звуком за позицією в рідній мові.

3. Використання порівняння з рідною мовою.

Пояснення повинні бути доступними для учнів, простими і носити характер інструкції.

ІІІ. Вправи на диференціацію

1. Вимова вчителем звуків іноземної і рідної мови, які можна переплутати (окремо, в словах).

2. Слухання учнями групи слів (або звуків), які вимовляє вчитель, визначення нового звука.

3. Вимова слів з новим звуком.

4. Повторення хором, індивідуально.

• Рекомендації щодо особливостей методики і послідовності роботи вчителя і дій учнів на етапі ознайомлення з новими звуками

Вимова звуків, що схожі на фонеми рідної мови, але суттєво відрізняються від них, потребує детальніших пояснень у формі лаконічних зрозумілих інструкцій.

Під час пояснення їх артикуляції слід спиратися на варіанти фонем рідної мови, які найбільше схожі на іншомовні звуки. Так, навчаючи артикуляції англійського звука [е] або німецького голосного звука [є], учитель просить учнів вимовити українські слова де, це, потім окремо повторити голосний звук [е] (при цьому відчути положення язика й губ), посміхнутись, а язик трохи просунути вперед.

Ознайомлюючи із новими звуками, вчитель повинен керуватись принципом комунікативності, пам'ятати, що учні приходять на урок не для того, щоб вивчати нові звуки, а з метою навчитись спілкуванню іноземною мовою.

Введення нового звука краще починати зі створення ситуації, що зумовлює багаторазову вимову нового звука. Відтак вчитель повинен:

 повторити по два-три рази ті слова із своєї розповіді, які містять новий звук,

 після чого вимовити новий звук ізольовано.

Дії учнів: наслідуючи вчителя, учні мають вимовити цей звук. Це відбувається, коли вчитель починає давати інструкції, якого положення надати губам, язику, щоб утворився іншомовний звук.

Учні тренуються:

 вимовляти звуки спочатку ізольовано,

 потім – у словах (слідом за вчителем),

 пізніше – у фразах, які відповідають тій ситуації, у якій вчитель починав введення звука,