Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРИ ЕКОНОМІКИ (2).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
249.07 Кб
Скачать

70Походження, суть і основні функції грошей.

Гроші - одне з найбільших людських винаходів. Походження грошей пов'язане з 7 - 8 тис. до н.е., коли у первісних племен з'явилися надлишки якихось продуктів, які можна було обміняти на інші потрібні продукти. Історично як засіб полегшення обміну використовувалися - зі змінним успіхом - худоба, сигари, раковини, камені, шматки металу. Але щоб служити в якості грошей, предмет повинен отримати загальне визнання і покупців, і продавців як засіб обміну. Гроші визначаються самим суспільством; все, що суспільство визнає як звернення, - це і є гроші. Дійсно, гроші - це товар, який виступає в ролі загального еквівалента, відбиває вартість всіх інших товарів.

Які ж основні етапи історії розвитку грошей? Перший етап-поява грошей з виконанням їх функцій випадковими товарами; другий етап - закріплення за золотом ролі загального еквівалента (цей етап був, мабуть, найбільш тривалим); третій етап - етап переходу до паперових або кредитних грошей; і останній четвертий етап - поступове витіснення готівкових грошей з обігу, внаслідок чого з'явилися електронні види платежів.

Для того, щоб краще зрозуміти суть грошей, потрібно уяснити їхню роль. У зв”язку з цим прийнято вважати, що найкраще економічна суть грошей проявляється в їх функціях.

Традиційно в економічній науці виділяють п”ять основних функцій грошей:

1) міра вартості;

2) засіб обігу;

3) засіб платежу;

4) засіб нагромадження;

5) світові гроші.

Цих п”ять функцій грошей у їх системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси.

1)Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв”язок між товаровиробниками.

2)Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов”язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

3)Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу

4) Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об”єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.

5)Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Поясніть терміни:

71Попит- заявлена на ринку потреба в товарі.

Пропозиція –це поставка товару за певних цін.

72Виробництво- це поєднання чинників виробництва (земля, праця, капітал, підприємство, інформація, наука) з метою отримання споживчих благ.

Споживання - Спожива́цтво (англ. consumerism, консюмери́зм, суспільство споживання — англ. consumer society) — сукупність суспільних відносин, заснованих на принципі індивідуального споживання.

Характеризується масовим споживанням матеріальних благ і формуванням відповідної системи цінностей і установок. Масове споживання, яке виходить далеко за межі потреб для існування (виживання) людини, є однією з рис сучасного суспільства.

73Олігопо́лія (англ. Oligopoly) - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.

Монопсонія —ринкова ситуація, при якій існує тільки один покупець або група покупців, що сумісно приймають рішення.

Прикладом монопсонії є ситуація підприємства-міста, в якому живе безліч домогосподарств, які пропонують робочу силу, але тільки одне підприємство — покупець робочої сили.

74Засоби праці – засоби якими людина здійснює вплив на предмети праці.

Предмети праці –це предмети, на які спрямована праця

Засоби виробництва – матеріально речовий фактор. Що включає предмети та засоби праці.

75Підприємницький прибуток – чистий прибуток – після виплат(відрахувань(податки, проценти за кредити, рентні платежі). Головне джерело фінансування і ринку підприємства.

Позичковий процент – це винагорода, яку дістає власник грошей за те, що надав їх підприємцю або привілейованим особам для користування.

76Капітал – це економічна категорія. Яка виражає відносини, де вартість внаслідок діяльності робочої сили приносить додаткову вартість.

Виробничі фонди- сукупність засобів і предметів праці, необхідних для ведення виробничої діяльності , виражена у вартісній формі.

77Геополітика ( від грец.γη — земля + πολιτική - мистецтво управління державою ) - політологічна концепція, що вбачає у політиці засадничу, визначальну роль географічних факторів: просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженість природних ресурсів, клімат, кількість населення.

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.