- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •“Затверджено”
- •1. Паспортні дані
- •Іі. Скарги хворого.
- •III. Аnamnesis morbi (анамнез захворювання).
- •IV. Аnamnesis vitae (анамнез життя).
- •V. Status praesens objectivus (стан хворого на момент курації).
- •VI. Locus morbi (місце хвороби).
- •VII. Попередній діагноз.
- •VIII. Обстеження хворого.
- •IX. Дані додаткових методів дослідження.
- •X. Клінічний діагноз.
- •XI. План лікування хворого.
- •XII. Передопераційний епікриз.
- •Хпі. Операція
- •XIV. Спостерігання за хворим під час кураціі
- •XV. Щоденник
III. Аnamnesis morbi (анамнез захворювання).
Відображається розвиток захворювання з моменту появлення перших симптомів до теперішнього часу (моменту курації). Як розвивалась хвороба, коли і яким чином (об'єм обстеження) встановлений діагноз. Зміни в протіканні захворювання (зникнення чи поява нових ознак) з часом або під дією лікування; якого лікування. З чим пов'язує своє захворювання сам хворий. Що принудило хворого звернутися до лікаря, до хірурга. Яка допомога була надана в екстрених ситуаціях. Хто надавав допомогу в нещасних випадках. Яким транспортом доставлений хворий при травмах (КШД, попутній).
IV. Аnamnesis vitae (анамнез життя).
В цьому розділі студент повинен відобразити фізичний та розумовий розвиток, починаючи з дитинства (із слів хворого), умови життя та побуту,
навчання. Які були травми, операції, захворювання (коли, які). Обов'язково запитати про хворобу Боткіна, туберкульоз, венеричні захворювання у хворого та в сім'ї. Спадкові захворювання. Куріння, вживання алкоголю та наркотиків. Сімейне положення. Діти. У жінок - коли появились місячні: болючі, не болючі, цикл. Коли були останні місячні. Вагітність, пологи. Професійно-побутовий анамнез: вияснюються можливі впливи побуту, праці в виникненні захворювання, епідеміологічний анамнез. Чутливість до ліків (антибіотиків, новокаїну та ін.), наявність алергії.
V. Status praesens objectivus (стан хворого на момент курації).
Загальний стан хворого, свідомість, положення в ліжку, склад тіла, зріст, вага, температура тіла та ін.
Шкіра і видимі слизової оболонки, шкірно-підшкірна клітковина, лімфатичні вузли.
Мускульна, кістково-суглобова система. Голова, шия. Хребет та таз. Грудка клітина, органи грудної клітини і молочні залози. Язик, ротова порожнина. Органи черевної порожнини. Органи сечо-полової системи. Випорожнення та сечоспускання. Опис всіх органів та систем або окремих ділянок тіла проводиться послідовно: огляд, пальпація, перкусія, аускультація (око, палець, вухо). При цьому відмічаються симптоми як позитивні, так і негативні.
VI. Locus morbi (місце хвороби).
В цей розділ включаються дані отримані при дослідженні хворого органа, системи, місця локалізації патологічного процесу:
1. Огляд. Описати положення органу, його форму, колір шкіряного покрову, направлення осі органу (кінцівки), порівняння симетричний частин тіла, парних органів, наявність судинного малюнку.
2. Активні рухи: об'єм рухів, кут рухомості суглобів, ступінь обмеження рухів, болючість при рухах.
3. Пасивні рухи: об'єм рухів, болючість, патологічна рухомість.
4. Перкусія: характер звуку, кордони притуплення, локалізація притуплення і переміщення зони притуплення при зміні положення тіла, органу.
5. Пальпація: положення, форма, величина припухлості, консистенція, болючість, рухомість, зміщуваність, напруження м" язів, наявність симптому Щоткіна-Блюмберга, флуктуації. Зміни місцевої температури, визначення звукових симптомів (хрустіння, тріску, крепітації, наявність патологічної пульсації і інше).
6. Аускультація: наявність перистальтичних шумів, шуму плескоту, додаткових шумів при вислуховуванні крупних судин.
