
- •Особливості харчових продуктів та їх виробництва
- •Сировина харчових виробництв та шляхи розширення сировинної бази
- •Плоди, ягоди, овочі та гриби
- •М’ясна та рибна сировина
- •Молоко та молочні продукти як харчова сировина
- •Проблема забезпечення харчових виробництв сировиною та шляхи її вирішення
- •Харчове виробництво, як хіміко-технологічна система
- •2. Умови та закони рівноваги технологічних систем
- •Кінетичні закономірності технологічних процесів
- •Фізико-хімічна кінетика
- •Кінетика біохімічних і мікробіологічних процесів
- •1. Особливості дії законів фундаментальних наук у харчовій промисловості
- •2. Принцип раціонального використання сировини
- •3. Принцип раціонального використання енергоресурсів та устаткування
- •4. Принцип інтенсифікації технологічних процесів
- •Принцип оптимізації
- •Зміни хімічного складу продовольчої сировини при технологічній обробці
- •Класифікація складових харчової сировини
- •Складові сировини
- •Білки та інші азотисті сполуки сировини, їх властивості
- •Вуглеводи та їх похідні
- •Ліпіди сировини та харчових продуктів
- •Мінеральні речовини
- •Барвники
- •Ароматичні речовини
- •Вода продовольчої сировини і харчових продуктів
- •Структурно - механічні властивості харчових продуктів
- •1. Основні поняття реології
- •2.Моделі ідеальних тіл
- •3. Теплофізичні властивості
- •Колоїдно-хімічні властивості високомолекулярних сполук (вмс)
- •1. Класифікація та характеристика видів високомолекулярних сполук
- •2. Характеристика властивостей вмс та їх зміни при технологічній обробці
- •3. Класифікація та характеристика структур дисперсних систем
- •Основні методи обробки сировини в харчових технологіях
- •1. Процеси механічної обробки
- •2. Вплив механічної обробки на склад та властивості продукції
- •3. Процеси термічної обробки Класифікація, характеристика та види термічної обробки
- •Класифікація способів теплової обробки
- •4. Характеристика основних методів термічної обробки та їх застосування в харчових технологіях
- •5. Вплив теплової обробки на склад та властивості продукції
- •Фізико-хімічні основи харчових технологій
- •Масообмінні процеси харчових технологій
- •Процес екстрагування продовольчої сировини
- •2. Сорбційні процеси та їх застосування
- •3. Процеси розчинення та кристалізації
- •4. Процеси перегонки та ректифікації
- •5. Утворення дисперсних систем та структура харчових продуктів
- •5.1 Утворення харчових емульсій та їх властивості
- •5.2 Харчові суспензії, їх утворення та властивості
- •5.3. Піни та піноподібні структури харчових продуктів
- •6. Хімічні процеси
- •6.1 Гідрогенізація та переетерифікація жирів
- •6.2 Гідролітичні процеси
- •1. Біохімічні та мікробіологічні основи харчових виробництв
- •1.1 Сутність біохімічних процесів, їх особливості і класифікація
- •1.2. Будова, властивості та джерела здобування ферментів
- •1.3. Біохімічні процеси, що відбуваються в сировині і готовій продукції
- •1.4. Використання біотехнології в харчових виробництвах
- •Тема: Теоретичні основи зберігання та консервування продовольчої сировини і продуктів
- •Продовольча сировина як об’єкт зберігання
- •Процеси, що відбуваються при зберіганні сировини
- •Чинники, що впливають на втрати маси і якості сировини і харчових продуктів при зберіганні
- •1.4. Умови та способи зберігання
- •На основі цього співвідношення, у практиці зберігання найбільш поширеі 3 типа ргс:
- •Теоретичні основи консервування харчових продуктів
- •Призначення та принципи консервування
- •Безпека харчової сировини і продуктів
- •Хімічна безпека харчових продуктів
- •Пестициди, нітрати та нітрити
- •Токсичні забруднення антибіотиками, гормональними препаратами та іншими хімічними речовинами
- •Сучасний розвиток споживчої упаковки
- •Компоненти упаковки
- •Радіаційна небезпека
Харчове виробництво, як хіміко-технологічна система
Хіміко-технологічна система – це сукупність пов’язаних між собою машин і агрегатів, в яких здійснюються одиничні технологічні процеси, необхідні для перетворення вихідної сировини в готовий продукт заданої якості і призначення.
Саме ці перетворення складають фізико-хімічну сутність одиночного процесу, а тому через створення певних умов перебігу цих перетворень, можна керувати технологічною операцією. Із значної кількості різноманітних перетворень, які відбуваються у харчовій сировині та проміжних продуктах під час процесу виробництва, можна виділити такі, що є типовими і повторюються в багатьох харчових виробництвах. У технології вони отримали назву типових технологічних процесів.
Комбінація процесів, яка відповідає одиничному технологічному процесу, що відбувається в машині або агрегаті, називається технологічним оператором. При проектуванні або моделюванні технологічних ліній, їх складові у вигляді операцій розглядаються як технологічні оператори, через зміну вхідних та вихідних потоків яких здійснюється контроль та регулювання технологічного процесу.
До основних відносяться технологічні оператори цільового призначення – хімічних, біохімічних, мікробіологічних перетворень, а також суттєвих фізичних змін таких, як – подрібнення, змішування, розділення.
Допоміжними операторами вважаються такі, що відображають енергетичний та агрегатний стан технологічних потоків – охолодження, нагрівання, витримці при певній температурі та ін.
Взаємодія технологічних операторів у складі системи відбувається за допомогою технологічних зв’язків, які представляють собою сукупність матеріальних і енергетичних потоків.
Серед багатьох варіантів поєднання операторів у технологічну систему, виділяється п’ять основних типів технологічних зв’язків – послідовний, послідовно-обвідний, паралельний, перехресний та зворотній.
Послідовним називають такий тип технологічних зв’язків, коли потік проходить через кожний оператор тільки один раз. Технологічні лінії, які будуються за допомогою такого типу зв’язків, називають відкритими. Такий зв'язок використовується частіше за все при об’єднанні декількох машин у технологічний агрегат, в якому послідовно виконується одна і та ж операція, або суміжні операції. Наприклад, послідовне миття сировини у мийному агрегаті, розмелювання зерна на валкових млинах, протирання рослинної сировини, уварювання томатної пасти у вакуум-випарних апаратах.
При послідовно-обвідному типу зв’язків технологічний потік розгалужується на декілька потоків і частина з них минає один, або декілька, наступних операторів. Такий тип зв’язку використовується в харчових виробництвах при обробці сировини різними методами. Так, при виробництві соняшникової олії частина проміжного продукту піддається прямій екстракції. А інша проходить спочатку через прес для попереднього вилучення олії.
При паралельному типу зв’язків технологічний потік розгалужується на дві-три паралельні гілки, на яких гілки потоку проходять всі оператори, не минаючи жодного з них. Такий тип зв’язку використовують у разі наявності в складі процесу окремих періодичних операцій у випадку отримання з одного виду сировини різних продуктів. Створення таких паралельних дільниць. незважаючи на додаткові витрати, дозволяє істотно підвищити продуктивність технологічної лінії і безперервність процесу. Наприклад, дільниця стерилізації з двох або трьох ліній автоклавів у консервному виробництві.
Перехресним називають зв'язок, коли один технологічний матеріальний потік перехрещується за напрямом руху з енергетичним. Цей тип зв’язку використовують для більш ефективного використання виробничих площ та енергоресурсів. За таким типом зв’язків здійснюється, наприклад, висушування макаронних виробів, плодів, овочів, дрібної риби на паралельних сітчастих конвеєрах, які продуваються потоком теплого повітря, або процес охолодження м’ясних туш, ковбасних виробів, або миття сировини методом за допомогою душових приладів.
Зворотнім зв’язком називають такий, при якому технологічний потік розгалужується на декілька частин і частина з них повертається на попередню або декілька попередніх операцій. Наприклад, при виробництві рибних консервів, коли у попередньо підготовлені порожню банку автомат спочатку наливає половину рецептурної кількості заливи, потім укладається риба і банка знову повертається до автомату з заливою, де в банку наливається друга половина заливи, і банка закупорюється. Системи із зворотнім зв’язком забезпечують ефективне використання устаткування, енергії, підвищенню швидкості процесу та оптимізації технологічних режимів.