Сучасний розвиток споживчої упаковки

Сучасна упаковка – це обов’язковий компонент розвиненого промислового і сільськогосподарського виробництва. Стан розвитку упаковки, її якісна характеристика значною мірою є показником культури виробництва в окремих регіонах і державах. В якості пакувальних матеріалів використовують папір, картон, скло, метал, різні полімерні матеріали. В теперішній час помітно підвищується роль полімерної і комбінованої тари. Високі захисні властивості, технологічність, зручність у застосуванні дають можливість полімерним матеріалам конкурувати з традиційними.

В природі не існує універсального пакувального матеріалу. В залежності від пакованого продукту або виробу одна і таж властивість упаковки може бути корисною і шкідливою. Наприклад, прозорість упаковки в ряді випадків необхідна, щоб візуально оцінити або проконтролювати якість виробу чи продукту, але вона не бажана для продуктів, які чутливі до впливу світла тобто ультрафіолетового випромінювання. Іншим прикладом може бути газопроникність упаковки. У багатьох випадках вона повинна бути мінімальною, бо під впливом кисню відбувається псування продуктів або корозія виробів. Проте у випадку упаковки фізіологічно активних продуктів – свіжі фрукти, овочі, ягоди, які потребують постійного надходження кисню і видалення вуглекислоти, вона не тільки бажана, але й необхідна.

Аналіз вітчизняного і закордонного досвіду використання традиційних і нових пакувальних матеріалів показав, що кожен з них має свою сферу використання, а оптимальне співвідношення між ними постійно змінюється в залежності від різних факторів, до головних з яких відноситься кон’єктура на ринку упаковки, економічна і екологічна характеристики. Основні тенденції розвитку окремих видів упаковки, їх екологічні характеристики і форми застосування свідчать про великі можливості полімерних упаковок.

Співвідношення між окремими видами упаковок у різних країнах постійно змінюється, але є всі підстави вважати, що найближчим часом оптимальним буде такий поділ: полімерні матеріали – 40…50 %, папір і картон – 30…40 %, метал – 10…15 %, скло – 5…10 %. Оцінюючи сучасні напрямки розвитку споживчих полімерних і комбінованих упаковок, необхідно в першу чергу звернути увагу на їх бар’єрні властивості, тобто на газо-, аромато-, паронепроникненість. Як найбільш ефективний метод виготовлення високобар’єрних пакувальних матеріалів, визнано введення до складу полімерних матеріалів шару тонкої (8-10 мкм) алюмінієвої фольги. Значного поширення набув економічний спосіб металізації полімерних плівок - поліетилентеренфталатних, поліолефінових, поліамідних. Значного посилення бар’єрних властивостей пакувальних матеріалів можна досягти шляхом нанесення покриття з силіцій оксиду та високодисперсної слюди.

Експлуатаційні властивості – друга важлива характеристика сучасної упаковки. Вона повинна бути зручною, «швидкою», «активною». Це характеризує їх технологічність, зручність при використанні. Посуд повинен розкриватися легко і швидко.

Особливе значення має упаковка харчових продуктів, яка дає змогу швидко здійснювати нагрів продукту мікрохвильовим обладнанням. Нині 80 % споживачів США мають домашні мікрохвильові печі, а в Японії, Великобританії та інших розвинених країнах – не менше 50 %. Тому сучасна упаковка повинна бути прозорою до мікрохвиль. Більш того, у склад упаковки часто вводять високодисперсні частки алюмінію, нержавіючої сталі, сплавів, які інтенсифікують мікрохвильовий нагрів, що дуже важливо під час смаження або випікання продуктів в упаковці за допомогою мікрохвиль.

Інші види «активної» упаковки можуть містити у своєму складі різні добавки,: антиокислювачі, вологовбирачі, консерванти, антикорозійні добавки, стабілізатори.

Упаковка активно впливає на продукт під час його зберігання. Наприклад, внаслідок селективної проникності плівкових пакувальних матеріалів у ряді випадків здійснюється регулювання газового складу всередині упаковки, підтримується оптимальне співвідношення О₂/СО₂, що дуже важливо під час зберігання фізіологічних об’єктів: свіжих овочів, фруктів, ягід, грибів, квітів.