2. Екологічно орієнтовані технології сучасного рівня.

. За останні 30 років ведучі промислові держави реагували на забруднення та деградацію навколишнього середовища по одному з чотирьох характерних способів:

§ перший: не робили нічого;

§ другий: розробляли та розсіювали забруднення;

§ третій: намагалися контролювати забруднення та відходи методом, відомим під назвою “біля кінця труби”, або боротьби з забрудненнями шляхом застосування технологій та засобів для очищення безпосередньо перед викидом відходів у навколишнє середовище;

§ четвертий і найсучасніший: застосування методів Чистого Виробництва, запобігаючих забрудненню навколишнього середовища та утворення відходів безпосередньо у джерелі їх надходження чи виробництва.

Метою чистого виробництва є використання таких промислових технологій та продуктів, що запобігають забрудненню повітря, води та землі, а також понижують кількість відходів виробництва та зводять до мінімуму загрозу життєдіяльності населення та навколишнього середовища.

Чисте виробництво може бути застосовано в технологіях, що використовуються будь-якою галуззю промисловості, а також у самих промислових виробах. В промислових технологіях Чисте Виробництво виникає поступово, крок за кроком, внаслідок застосування одного або кількох нижчезгаданих засобів:

§ економія сировини, води та енергії;

§ позбування токсичної сировини або інших шкідливих речовин, які приймають участь у процесі виробництва чи утворюються внаслідок виробничого процесу;

§ зменшення кількості і токсичності всіх відходів безпосередньо в джерелі виробництва під час виробничого процесу.

Відносно промислових виробів застосування методів Чистого Виробництва має за мету зменшення негативного впливу на навколишнє середовище (якщо такий існує) протягом всього періоду існування виробу – починаючи з отримання сировини для цього виробу та закінчуючи його кінцевою ліквідацією.

Основними перевагами ЧВ є:

§ економія сировини та енергії, що веде до зниження виробничих затрат;

§ зменшення ризику негативного впливу на навколишнє середовище, який тягнуть за собою переробка, зберігання та знешкодження токсичних відходів та речовин;

§ підвищення конкурентоспроможності підприємств шляхом використання нових та удосконалених технологій;

§ поліпшення ведення технологічного процесу та отримання готових виробів;

§ зменшення витрат на технології “біля кінця труби”, кошторис на які весь час зростає;

§ зменшення необхідності застосування екологічних обмежень та вимог, стосовно продукту та процесу виробництва;

§ поліпшення здоров’я та безпеки працівників;

§ позитивний вплив на імідж підприємства та компанії.

Чистого Виробництва можна досягнути багатьма різними способами, але найважливішими з них є:

по-перше – зміна свого ставлення до ведення промислового процесу чи розробки та виробництва товару (продукту);

по-друге – застосування екологічного know-how;

по-третє – вдосконалення самої технології виробництва.

Зміна відношення означає новий підхід до розгляду взаємозв’язку між промисловістю і навколишнім середовищем.

Застосування екологічного know-how означає збільшення екологічної ефективності виробу, вибір кращих методів управління виробництвом та уникнення використання токсичних та шкідливих речовин, зміни в методах експлуатації обладнання, а також, в разі необхідності, перегляд існуючих виробничих підходів, процедур та установ.

Вдосконалення технології виробництва може проходити за такими способами:

§ зміна у вихідній сировині;

§ зміна у готовому продукті;

§ зміна промислового процесу;

§ повторне використання матеріалів на місцях, бажано в тій самій технології (повторна переробка за межами промислового комплексу не вважається Чистим Виробництвом, хоча і може приносити суттєву користь для суспільства та навколишнього середовища).

Чисте Виробництво однаково стосується і технології, і світогляду, і підходів, і управління. Саме тому воно називається Чистим Виробництвом, а не Чистою Технологією.

2. Біотехнологія – це сучасне, а в більшій мірі майбутнє науки, технології виробництва, а отже і майбутнє людства. Вона являє собою область біотехнічних досліджень, розвиток яких зв’язаний з процесом технології біології. Названий процес обумовлений взаємодією біології з технічними науками і використанням в рамках формування системи “наука-техніка-виробництво”. В результаті появляються особливості біологічного пізнання, а також нові форми біологічних знань на практиці суспільного виробництва (створення біотехнічних систем, біотехнології, біоіндустрії).

В цілому під біотехнологією в даний час прийнято розуміти комплекс фундаментальних наукових знань і їх практичний додаток в різних галузях господарства, які направленні на отримання і використання в технологічних процесах клітин мікроорганізмів, рослин і тварин.

В цілому розрізняють три напрямки розвитку біотехнології. Перший об’єднує порівняно нові наукові результати і полягає у використанні клітин рослин і тварин, не тільки існуючих в природі, але і отриманих штучно. Другий напрямок пропонує отримання ферментів, білкових речовин, які знаходяться в клітинах і здатних значно (інколи в тисячі разів) прискорювати хімічні реакції. Третій напрямок, в основному, полягає в розробці технологічних процесів отримання біомаси мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності.

Структурна організація біотехнології, яка включає зв’язки з багатьма науками, дозволяє віднести її в рамки сучасних відомих наук. При цьому форми інтеграції науки і виробництва, які існують в рамках біотехнології, якісно відрізняються від форми інтеграції інших наук з виробництвом.

Синтез і взаємодія наукових досліджень і дисциплін в основах сучасних біотехнологій виливаються в нові науково-виробничі процеси і засоби (генну, клітинну, білкову, ферментну інженерію, синтезатори генів, біореактори і ін.). Значення цих компонентів біотехніки в конкретно-історичних умовах, що характеризуються рівнем задоволення потреб, полягає в можливості змінити виробничі засоби і методи, а в кінцевому підсумку – і весь процес відтворення (прикладом у даному випадку можуть бути організми з властивостями для збільшення обсягів і поліпшення якості продовольчих ресурсів, для охорони навколишнього середовища, виробництва ліків, що піддаються програмуванню) поряд з одержанням економії суспільної праці. Поєднання науки біотехнології і виробництва та поступовий перехід до використання інновацій дали можливість піднятися від форми простого використання живої природи до управління біологічними об’єктами і процесами з можливістю цілеспрямованої оптимізації кількісних і якісних пропорцій між входами і корисними виходами обраних ділянок відтворення.

Сьогодні ми є свідками збагачення процесу біологізації за рахунок розвитку біотехнологій, переходу до виробничо-прикладних результатів, а також розгортання біологізації за всіма головними виробничими напрямами використання біотехнологій (сільське господарство, харчова промисловість і ін.).

3. Науковий пошук у галузі теорії систем землеробства та відкриття законів землеробства в поєднанні з емпіричними виробничими дослідами дозволили виділити цілу групу раціональних засобів, які екологізують агрономію та ведуть до формування концепції екологічно безпечних, безвідходних та ресурсозберігаючих технологій. Як головні напрямки тут визначились:

А) турбота про збереження родючості ґрунту;

Б) використання органічних добрив, сидератів, та посівів багаторічних трав;

В) застосування мінеральних добрив та хімічна меліорація на суворій науковій основі;

Г) збільшення частки методів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами рослин;

Д) комплекс заходів щодо запобігання ерозії ґрунту, включаючи контурно-меліоративне землеробство, полезахисне лісорозведення, безвідвальний та мінімальний обробіток ґрунту;

ТЕСТИ

3.1.Гнучкими технологіями є:

Взаємозамінні технологічні процеси.

3.2.Показниками ефективності комерційних технологій є:

Прибутковість.

3.3.Технічні системи включають:

Напівфабрикати.

3.4.Економічні системи включають:

Сукупність економічних процесів і методів регулювання.

3.5.За характером суспільних цілей інноваційні технології поділяються на:

Орієнтовані на потреби споживача.