1.5. Показники та їх класифікація

Усі господарські явища, процеси, які є об'єктами економічного аналізу, вимірюються показниками. Кожний окремий показник являє собою кількісну характеристику, властивість явищ і процесів.

Під системою показників розуміється сукупність взаємозв'язаних між собою показників, що відображають економічні процеси в певних умовах, місці і часі. Система може збільшуватися шляхом диференціації, інтеграції, виходячи з мети та глибини аналізу. Уся система характеризується як певною стійкістю, уніфікацією показників, так і зростанням і зниженням важливості деяких і появою нових, досконаліших. Використання системи показників забезпечує здійснення комплексного економічного аналізу. Для повного охоплення об'єктів аналізу систему показників класифікують за різними ознаками.

За характером відображення процесів показники поділяють на натуральні і вартісні. Перші виражаються в одиницях виміру (площа, маса, обсяг, потужність і т.п.); частковим видом натуральних показників є трудові показники. Вони характеризують витрати праці та її ефективність (чисельність, людино-день, людино-година, продуктивність праці). Друга група - це показники, що являють, собою грошову оцінку економічних об'єктів і процесів (ціна, вартість і собівартість продукції, прибуток тощо).

За способом виміру показники ділять на абсолютні і відносні. Абсолютні показники відображають предмети, процеси і явища у відповідних натуральних, вартісних і трудових одиницях (площа землі в гектарах, продукція, сировина в тоннах, прибуток в гривнях, витрати праці в людино-днях). Відносні є похідними від абсолютних і розраховуються як відношення абсолютних показників і виражаються в коефіцієнтах, індексах, процентах (коефіцієнт обороту оборотних коштів, індекс цін, рентабельність).

За змістом явищ, процесів показники поділяють на кількісні та якісні. Кількісні відображають розмір об'єктів (чисельність працівників, обсяг продукції, вартість засобів, розмір посівних площ тощо). Показники рівня розвитку явищ, їх економічної ефективності називають якісними (продуктивність праці, вихід готової продукції з одиниці сировини, собівартість одиниці продукції, урожайність культур).

За ступенем охоплення показники бувають загальні і часткові. Загальні характеризують результати роботи в цілому (вартість продукції, обсяг інвестицій, прибуток). Часткові є специфічними для галузей, підприємств і характеризують певні сторони їх діяльності (матеріалоємність, цукристість буряків, наявність сухих речовин в томатах, жирність молока тощо).

2. Метод і методичні прийоми економічного аналізу

2.1. Метод економічного аналізу

Під методом у широкому розумінні слова уявляють шляхи, способи і засоби пізнання дійсності, сукупність принципів та прийомів дослідження явищ і процесів.

Під методом економічного аналізу розуміють наукову систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що базуються на діалектичному методі пізнання.

Категорії економічного аналізу - найбільш загальні, ключові поняття даної науки: резерви, фактори, показники, відсоток, активи, капітал, зобов'язання тощо.

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять - періодичність (або регулярність), системність і комплексність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність.

Метод аналізу реалізується через сукупність прийомів дослідження. Технічні прийоми та способи аналізу є найважливішими елементами методики економічного аналізу. Багато прийомів, що використовуються в економічному аналізі, запозичені з інших наук: математики, статистики, бухгалтерського обліку. Проте економічний аналіз, пристосовуючи ці прийоми для своїх досліджень, вносить в них необхідні зміни.

Найбільше поширення в аналітичних дослідженнях отримали такі прийоми економічного аналізу:

• порівняння;

• деталізація;

• середні величини;

• відносні величини;

• динамічні ряди;

• графічні способи;

• групування;

• балансовий спосіб;

• елімінування,

• кореляційно-регресійний аналіз;

• лінійне програмування.