
- •Конспект лекцій з курсу "економічний аналіз"
- •6.030200 – Міжнародна зовнішньо-економічна діяльність
- •6.030601 – Менеджмент організацій
- •6.030504 – Економіка підприємств
- •1. Предмет, об'єкт і завдання економічного аналізу. Резерви виробництва, фактори та показники
- •1.1. Зміст і завдання економічного аналізу
- •1.2. Предмет і об'єкти економічного аналізу
- •1.3. Поняття та види резервів
- •1.4. Фактори економічного аналізу
- •1.5. Показники та їх класифікація
- •2. Метод і методичні прийоми економічного аналізу
- •2.1. Метод економічного аналізу
- •2.2. Порівняння
- •2.3. Деталізація
- •2.4. Групування
- •2.5. Ряди динаміки
- •2.6. Середні величини
- •2.7. Відносні величини
- •2.8. Графічні способи
- •2.9. Елімінування
- •2.10. Кореляційно-регресійний аналіз
- •3. Види аналізу, його інформаційне забезпечення
- •3.1. Види економічного аналізу
- •3.2. Джерела інформації економічного аналізу
- •3.3. Організація, етапи аналітичної роботи
- •4. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •4.1. Значення, завдання аналізу фінансових результатів, джерела інформації
- •4.2. Формування фінансових результатів
- •4.3. Аналіз фінансових результатів діяльності хлібозаводу
- •4.4. Аналіз рентабельності продукції
- •4.5. Аналіз рентабельності виробництва
- •5. Аналіз фінансового стану підприємства
- •5.1. Завдання аналізу фінансового стану, джерела інформації
- •5.2. Аналіз балансу
- •5.3. Аналіз складу майна
- •5.4. Аналіз джерел формування майна
- •5.5. Аналіз ліквідності та платоспроможності
- •5.6. Аналіз фінансової стабільності
- •5.7. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
- •5.8. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
- •6. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
- •6.1. Оцінка виробництва продукції у натуральному і вартісному вираженні
- •6.2. Аналіз асортименту продукції
- •6.3. Аналіз структури випуску продукції
- •6.4. Аналіз ритмічності
- •6.5. Аналіз якості продукції
- •6.6. Оперативний аналіз виробництва продукції
- •6.7. Аналіз реалізації продукції
- •6.8. Особливості аналізу виробництва продукції в різних галузях харчової промисловості
- •7. Аналіз використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •7.1. Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами
- •7.2. Аналіз руху робочої сили
- •7.3 Аналіз використання фонду робочого часу
- •7.4. Аналіз продуктивності праці
- •7.5. Аналіз використання фонду оплати праці
- •8. Аналіз використання основних засобів
- •8.1. Значення, завдання та джерела інформації основних засобів
- •8.2. Аналіз складу, наявності структури, руху основних засобів
- •8.3. Аналіз технічного стану основних засобів
- •8.4. Аналіз озброєності праці
- •8.5. Аналіз фондовіддачі
- •8.6. Аналіз використання виробничого обладнання
- •8.7. Аналіз використання виробничої потужності
- •9. Аналіз використання матеріальних ресурсів
- •9.1. Завдання аналізу матеріальних ресурсів, джерела інформації
- •9.2. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
- •9.3. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
- •10. Аналіз витрат на виробництво
- •10.1. Значення, завдання та джерела інформації
- •10.2. Аналіз собівартості одиниці продукції
- •10.3. Оцінка витрат за економічними елементами
- •10.4. Аналіз витрат на 1 гривню товарної продукції
- •10.5. Аналіз матеріальних витрат на виробництво окремих видів продукції
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки Додаток а баланс на 31 грудня 20___ р.
- •Додаток б звіт про фінансові результати за 20___ рік
- •Додаток в Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизація (знос) за 20___ рік
- •Додаток д примітки до річної фінансової звітності за 20___ рік
6.5. Аналіз якості продукції
Якість продукції - важлива економічна категорія, що має важливе народногосподарське значення. Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні і часткові.
В харчовій промисловості якість продукції характеризується такими показниками: кількістю балів, сортністю, втратами від браку, числом рекламацій на недоброякісну продукцію, питомою вагою нових видів продукції в загальній кількості.
Бальна система використовується для оцінки якості в хлібопекарській, кондитерській, пивоварній, парфумерній промисловості.
В хлібопекарській промисловості максимально нараховується 10 балів в залежності від кольору хліба, якості м'якуша, його пористості, стану кірочки, кислотності, аромату тощо.
Продукція парфумерної промисловості оцінюється за 30-бальною системою. Бали нараховуються за зовнішній вигляд, художню оздобу, запах, структуру, консистенцію, колір, форму.
В процесі аналізу фактичні показники якості порівнюються з нормативними, передбаченими у стандартах, технічних умовах і технологічній документації, а також з показниками попереднього періоду.
Якість продукції хлібозаводу розглянемо за допомогою табл. 25.
Таблиця 25 - Якість продукції хлібозаводу
Показники |
Попередній період |
Звітний період |
Відхилення |
1. Оцінка, бали |
9 |
9 |
- |
2. Виробничий брак: - обсяг, т - % в загальному обсязі продукції |
12 0,10 |
8 0,9 |
−4 −0,1 |
3. Кількість нестандартної продукції, т |
1,5 |
- |
−1,5 |
4. Кількість випадків попадання сторонніх предметів |
3 |
1 |
−2 |
Як видно з даних табл. 25, якість продукції поліпшилась: вся продукція випускалась стандартною, зменшився виробничий брак, скоротилась кількість випадків попадання сторонніх предметів.
В таких галузях, як консервна, макаронна, тютюнова, крохмалопатокова якість продукції оцінюється за сортами. Збільшення питомої ваги продукції високих сортів в загальному обсязі виробництва означає підвищення якості. Вплив зміни сортності продукції на обсяг виробництва виражається через оптові ціни, які на вищі сорти встановлюються більш високими. При визначенні впливу сортності на обсяг виробництва використовують середню зважену арифметичну ціну за одиницю знеособленого сорту продукції.
Аналіз якості продукції передбачає встановлення причин зниження якості і розробку заходів, направлених на недопущення браку, освоєння нових видів продукції та підвищення якості тих видів, що вже випускаються на підприємстві.
6.6. Оперативний аналіз виробництва продукції
Оперативний аналіз є найбільш дійовою формою контролю за виконанням плану виробництва продукції, оскільки виконується за короткі проміжки часу (зміна, доба, декада) і охоплює як показники роботи підприємства в цілому, так і показники роботи окремих цехів, дільниць.
Джерела інформації для оперативного аналізу.
здавальна накладна на готову продукцію в натуральному і вартісному вираженні;
рапорти про випуск продукції по змінах;
матеріали оперативного внутрішньозаводського планування.
Оперативний аналіз включає контроль виконання завдань за такими показниками: виконання плану виробництва, ритмічність роботи, якість продукції. При оперативному аналізі виробництва продукції фактичний обсяг продукції за добу (зміну), відображений в здавальних накладних або в зведеннях-рапортах порівнюють з плановим, відображеним в плані-графіку. При цьому не тільки встановлюють відхилення фактичного випуску від планового, але й приймають заходи щодо їх оперативного усунення.
Для оперативного аналізу велике значення має контроль за графіком виробництва продукції за видами продукції, який показує хід виконання плану графіка кожного виду впродовж певного періоду часу (декада, місяць). Для оперативного аналізу складають контрольний графік виробництва продукції по заводу за місяць (табл. 26).
Таблиця 26 - Контрольний графік виконання плану виробництва продукції по дріжджовому заводу
Види продукції |
План виробництва, т |
1 березня |
2 березня |
|||||
на місяць |
на добу |
за планом з початку місяця |
фактично |
за планом з початку місяця |
фактично |
|||
за день |
з початку місяця |
за день |
з початку місяця |
|||||
Дріжджі пекарські: фасовані - 1,0 кг. фасовані - 0,1 кг сухі дріжджі |
200 50 2,5 |
8 2 0,1 |
8 2 0,1 |
8 1,5 0,08 |
8 1,5 0,08 |
16 4 0,2 |
8,5 1,7 0,075 |
16,5 3,2 0,155 |
Контрольний графік свідчить, що дріжджовий завод уже в перші дні місяця має проблеми у виробництві продукції в дрібній розфасовці, а також сухих дріжджів, що використовують в харчоконцентратному виробництві. Необхідно вияснити причини зриву виробництва по двох позиціях.
Причинами невиконання плану-графіка можуть бути:
відсутність сировини, матеріалів, тари, тарних матеріалів;
простої обладнання з технічних причин;
порушення технології і випуск браку.