4.5. Аналіз рентабельності виробництва

Рентабельність виробництва (підприємства) - найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів. Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності, що розраховується як відношення прибутку від звичайної діяльності до оподаткування до всього авансованого капіталу. В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю

де Р_в - рентабельність виробництва, %,

Пзв - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.;

ΣК - сума основного і оборотного капіталу, тис. грн.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори, як розмір прибутку, а також сума основних засоби і матеріальних оборотних коштів (табл. 9).

Таблиця 9 - Аналіз рентабельності виробництва (підприємства)

Показники	Попередній період	Звітний період	Відхилення
			абс.	%
1. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	3518,8	5711,2	+2192,4	+62,3
2. Середньорічна вартість основних за­собів, тис. грн.	28170	35071	+6901	+24,5
3. Середньорічні залишки матеріальних оборотних коштів, тис. грн.	3938	4752	+814	+20,7
4. Середньорічна вартість виробничих фондів, тис. грн. (ряд.2 + ряд.3)	32108	39823	+7715	+24,0
5. Рентабельності виробництва, % (ряд.1 ÷ ряд.4) × 100	10,96	14,34	+3,38	х

За даними табл. 9 рівень рентабельності за звітний період зріс на 3,38 відсоткового пункту (14,34 − 10,96).

Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок.

1. Зміна рентабельності за рахунок зміни прибутку

Отже, за рахунок зростання прибутку рівень рентабельності збільшився на 6,82 відсоткового пункту.

2. Зміна рентабельності за рахунок зростання вартості основних засобів

Видно, що зростання вартості основних засобів зменшило рентабельність виробництва на 3,14 відсоткового пункту.

3. Зміна рентабельності за рахунок зростання залишків матеріальних оборотних коштів

Розрахунки показали, що зростання залишків матеріальних оборотних коштів викликало зменшення рентабельності на 0,30%. Загальний вплив факторів становить +3,38 відсоткового пункту (6,82 − 3,14 − 0,30).

5. Аналіз фінансового стану підприємства

5.1. Завдання аналізу фінансового стану, джерела інформації

Фінансовий стан підприємства - це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами

Фінансовий аналіз - це засіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності: ф. №1 - "Баланс", ф. №2 - "Звіт про фінансові результати", ф. №3 - "Звіт про рух грошових коштів", ф. №4 - "Звіт про власний капітал", ф. № 5 - "Примітки до річної фінансової звітності", ф. №1-Б - "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість".

Аналіз фінансового стану може бути:

• внутрішній, який здійснюється фінансистами підприємства;

• зовнішній, який здійснюється заінтересованими організаціями (податкова інспекція, банки, акціонери, інші структури).

Оскільки бухгалтерська звітність відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, нею можуть широко користуватися інвестори, кредитори, постачальники, конкуренти, працівники підприємства. Кожний користувач звітності вивчає лише ту інформацію, котра йому необхідна в процесі підприємницької діяльності.

Крім фінансової звітності використовується інформація, що доступна внутрішнім користувачам.

Головне завдання аналізу - своєчасно виявити і усунути недоліки у фінансовій діяльності, знайти необхідні рішення, здатні поліпшити фінансовий стан. Ці завдання конкретизуються в абсолютних і відносних показниках таких основних розділів аналізу фінансового стану:

• аналіз балансу;

• аналіз майна і джерел його утворення;

• аналіз ліквідності та платоспроможності;

• аналіз фінансової стабільності;

• аналіз оборотності оборотних коштів;

• аналіз руху коштів;

• аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості;

• аналіз використання капіталу.

Основними методами аналізу фінансового стану, що широко застосовується з практичній діяльності, є:

• горизонтальний аналіз - у процесі аналізу розраховують абсолютні та відносні зміни величин статей балансу за звітний період;

• вертикальний аналіз - полягає в розрахунку частки окремих статей у валюті балансу, тобто вивчення структури балансу на початок і кінець періоду;

• коефіцієнтний аналіз - застосовується для розрахунку рівня і динаміки відносних показників фінансового стану,

• факторний аналіз - за його допомогою виявляються причини зміни абсолютних і відносних фінансових показників і розраховується вплив факторів на зміну фінансового показника.

Якість фінансового аналізу залежить від достовірності даних фінансової звітності, застосованої методики, компетенції спеціаліста, що виконує цю роботу.