2. Основні риси права.

Згідно з австрійським положенням 1849р. судова влада відокремлювалася від законодавчої і виконавчої і проголошувалася незалежною. Колишні станові суди замінялися загальними судовими установами для всіх станів. За Конституцією 1867р. в Австрії було створено триступеневу систему загальних судів: одноособові повітові суди, колегіальні окружні суди, колегіальні вищі крайові суди. Вищою судовою інстанцією в державі був Верховний судовий і касаційний трибунал у Відні. Крім загальних судів в Австрії і на західноукраїнських землях існували ще спеціальні суди (військові, промислові, торгівельні та інші).

У 1850р. була заснована державна прокуратура. Вона створювалася для здійснення нагляду за законністю дій державних установ і окремих осіб, для участі у судових справах, нагляду за судами, слідством і місцями ув’язнення.

Інститут адвокатури був заснований у Галичині ще у 1781р.

Кримінальне право регулювало Кримінальний кодекс 1852р. Цей кодекс поряд з проголошенням низки буржуазно-демократичних норм містів і середньовічного положення про тілесні покарання, передбачалося побиття різками. За вчинення злочину передбачалося смертна кара. Через повішення або тюремне ув’язнення на різні строки. За провини кодекс передбачав грошові покарання, арешт до 6-ти місяців, заборону проживати у даному місці і інше. Австрійські юристи вимагали перегляду багатьох положень Кримінального кодексу. Зокрема, середньовічне варварство вони вважали смертну кару, вимагали іншого урегульованого питання про відповідальність неповнолітніх, виступали проти застосування статей кримінального кодексу за аналогією тощо.

Цивільне право регулювалося Цивільним кодексом введеним 1 січня 1812р. в його основу було покладено цивільне право Прусії й австрійських земель. Кодекс складається з 1502 статей і поділявся на три частини та вступ. Перша частина – про особисті права, друга – про речові докази, третя – вміщувала постанови, що стосуються особистих і речових прав. 1904р. була створена комісія для перегляду кодексу, але новий кодекс так і не з’явився.

Кодекс 1898р. регулював цивільно-процесуальне право. Він складався з 6 частин і 607 статей. Головні його ідеї: усність, гласність і змагальність процесу. Доповненням до Кодексу було „Положення про екзекуції” 1896р., де йдеться про порядок виконання судових рішень у цивільних справах.

В Угорщині 1879р. приймається власний кримінальний кодекс, який поширював свою дію на Закарпаття.

У І пол. ХІХ ст. в судоустрої західноукраїнських земель змін не простежувалося.

Завдання для самоконтролю

1. Складіть схему судової системи на українських землях у складі Австро-Угорської імперії.

2. Охарактеризуйте правову систему на українських землях у складі Австро-Угорщини.

Література

1. Боярська З.І. Історія держави і права України. Навчально-методичний посібник – К., 2001.

2. Брайчевський М. Конспект історії України. – К., 1993.

3. Іванов В. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К., 2003

4. Історія держави і права України. Підручник: у 2-х т. /За ред. В. Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка – К., 2003

5. Історія держави і права України. Підручник /За ред.. А.С. Чайковського - К., 2004

6. Історія України: Нове бачення: У 2-х т. / За заг. ред. В.А. Смолія. – к., 1996.

7. Кузанець О., Калиновський В. Історія держави і права України. - К., 2002

8. Кульчицький В.С. Державний лад і право в Галичині (в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.). – Львів, 1965.

9. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. - К., 2001

10. Рыбаков Б.А. Киевская русь ы русские княжества ХІІ-ХІІІ вв. – М., 1982.

11. Свердлов М. От Закона Русского к Русской Правде. – М., 1988.

12. Тищик Б., Вівчаренко Б. Суспільно-політичний лад і право України у складі Речі Посполитої та Литовської держави. – Львів, 1996.

13. Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.

14. Українське державотворення: не витребуваний потенціал: Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К., 1997.

15. Хрестоматія з Історії держави та права України /За ред.. А.С. Чайковського. – К., 2003

16. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК – ГПУ – НКВД в Україні: особи, факти. Документи. – К., 1997.

17. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

18. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Шемшученко Ю.С. (голова редкол.) та ін. – К., 1998-2002. – Т. 1-4.

19. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – К., 1991.

Зміст

Вступ ……………………………………………………………3