Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій (частина І).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
592.9 Кб
Скачать

Завдання для самоконтролю

  1. Складіть схему адміністративно-територіального поділу на українських землях у складі Австро-Угорської імперії

  2. Які органи крайового місцевого самоврядування існували в містах і селах?

  3. Яким чином відбулося захоплення західноукраїнських земель Австрією?

Тема: 23. Правова система на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії ХІХ-п. ХХ ст.

План

1. Кодифікація законодавства в Австрії.

2. Основні риси права.

Література:

[3] ст. 168-178; [4] ст. 391-549; [7] ст. 164-183

1. Кодифікація законодавства в Австрії.

У 1772 – 1786 рр. тривав процес заміни польського законодавства австрійським. Правові положення, обов’язкові на території Галичини, містилися у спеціальних збірниках, що включали „накази і закони для всіх”, „вироки”, „мандати” та інші правові акти. Вони друкувалися польською та німецькою мовами. На цих же двох мовах друкувався „Провінціальний звід законів” (Львів, 1827-1861 рр.), пізніше названий „Загальний вісник місцевих законів”. 1 січня 1812р на всій території Австрійської імперії вводився у дію новий цивільний кодекс, що являв собою модернізований варіант попереднього кодексу. У Північній Буковині цивільний кодекс набув чинності з 1 лютого 1816р.

Джерелом кодексу слугували пандектне право, пруське цивільне уложення 1794р. і провінційне право деяких австрійських країв. Майже одночасно з підготовкою цивільного кодексу почалася робота над створенням цивільно-процесуального кодексу.

З 1796 р. він набув чинності у Західній, а з 1807р. і в Східній Галичині під назвою галицького цивільно-процесуального кодексу. Процес характеризувався надзвичайною повільністю, тяганиною і дороговизною суду. У 1825р. було підготовлено новий проект цивільно-процесуального кодексу, але він не був затверджений імператором. З цього проекту пізніше набули чинності окремі його розділи (адвокатська ординація, закон про компетенцію судів, патент про судочинство в безспірних справах тощо).

З метою апробації у 1796 р. набув чинності у Західній а з 1797р. у Східній Галичині кримінальний кодекс, підготовлений австрійським криміналістом Й. Зонненфельсом, а в 1803р., з незначними змінами він був поширений на територію усієї Австрії. Кодекс складався з двох частин: перша – про злочини, друга – про тяжкі поліцейські провини.

Кожна з цих частин мала два розділи. Один з них містив норми матеріального, а другий процесуального права. Після скасування в Австрії кріпосного права помітно пожвавилася внутрішня і зовнішня торгівля. У зв’язку з цим був розроблений торговельний кодекс, уведений в дію з 1 липня 1863р.

Новий цивільний процесуальний кодекс 1898р. порівняно з попереднім проголошував усність і гласність цивільного процесу і трохи прискорював розгляд судових справ. У 1852р. видано новий кримінальний кодекс. Кодекс 1852р. увів поділ на злочини і провини. У 1855р. кримінальний кодекс був доповнений військовим кримінальним кодексом, який посилив відповідальність військовослужбовців за державні злочини, та низкою інших законів.

У кримінальному законодавстві Австро-Угорщини відбився дуалістичний характер держави. Кримінальний кодекс 1852р. діяв тільки в Австрії, у тому числі у Галичині і на Буковині. В Угорщині у 1879р. був затверджений свій кримінальний кодекс, який поширював свою дію на території Закарпаття. Цивільне право в Угорщині не було кодифіковано, і в 1852р. на її території була поширена дія австрійського цивільного кодексу 1811р.

У 1873р. був затверджений новий кримінально-процесуальний кодекс, який проіснував з незначними змінами майже до розпаду Австро-Угорщини у жовтні 1918р. Кодекс цей складався з 27 розділів і 494 статей, він встановлював усність і гласність процесу, допускав участь громадськості (маючи на увазі суд присяжних) в розгляді тяжких злочинів і проводив ідею вільної оцінки доказів за внутрішнім переконанням суддів.