2. Державний устрій. Адміністративний поділ

Річ Посполита - король

З ах.-укр. землі поділ. на воєводства (воєвода)

( Руське, Белзьке,

Волинське)

Землі (старости) – призн. кор.. за под. воєв

Львівська, Галицька, Перемишлянська, Сянокська, Холмська

П овіти, волості, міста, села (гміни) очолювали

солтиси або війти

___________________________________________________

ї

Законодавча влада Король Сейм

Сенат Посольська палата

(засід. магнати – (посли (делегати)

світські і духовні) від воєводств –

шляхтичі)

сеймики обирали

З ІІ пол. ХVІІ ст. значення вальн. Сейму падає, починає зростати значення земських сеймиків.

(„Ліберум вето” – вільна заборона, що могла застосовуватись з боку будь-якого посла).

Закарпаття

Король (Виріш. пит. іноз. сп., військ., фін., вносив, затв. і оприл. закони. Кор. вл. спадкова як по чолов. так і по жіноч. лінії – закон 1723р)

Державні збори – станово-предст.орган.

І палата (табула) ІІ палата (табула)

(великі і світ. Феод., (по 2 представники від комітат, віл.

духов., вищі сановники) кор. міст і капітулів)

_______________________________________________________

Адміністративно-територіальний поділ

Воєводства (банати)

Очол. воєводи

К омітати Сеймики

представ. всіх вільних

мешк. коміт.

Очол. наджупан

Округи – очол. фесолгабіро

Райони (циркули) – очол. заст. фесолгабіра

3. Судоустрій та право.

Суди на західноукраїнських землях мали чітко виражений становий характер.

У Польщі шляхетськими судами першими інстанції були:

1. Гродський суд або замковий. Суд чинив намісник, староста або воєвода. Розглядав кримінальні справи усіх вільних людей.

2. Підкормський суд. Діяв у кожному повіті. Розглядав земельні спори.

3. Земський суд (суддя, підсудок і писар). Розглядав в основному цивільні справи шляхти. Діяв у кожному повіті. Обирався шляхтою.

Скарги на рішення цих судів розглядались коронним трибуналом. Був ще асесорський суд, який засідав під головуванням канцлера (апеляційні інстанції для королівських міст), маршаловські суди. Сейм також міг вирішувати судові справи.

Домінальні вотчинні суди, тобто суди поміщиків – у приватновласницьких селах і містах. Суди старост – у королівських маєтках і малих державних містах. Міський суд (лавники на чолі з війтом) на містах з Магдебурзьким правом.

В Угорщині (на Закарпатті) судовими організаціями були:

а) верховні суди – королівська курія (апеляційна інстанція) і королівської палати – для дворян і суд таверника і персоналія – особливі центральні суди для міст і міщан.

б) районні палати (голова, п’ять – шість звичайних і кілька надзвичайних засідателів).

в) комітатські суди (дворянські) з секціями з цивільним і кримінальним складом

г) міські суди. Справи розглядали міські ради

д) сільський суд (у справах кріпаків), сільський голова (староста), управитель феодала, інколи сам феодал.

Існували і земські суди – апеляція щодо рішень сільського старости, ради містечка, а також суду управителя.

Право. У Польщі джерелом права були звичаї, нормативні акти Литви і Польщі, в тому числі привілеї, постанови, статути, ордонанси, тощо. Важливим джерелом права було Магдебурзьке право. Найважливішим джерелом права були Литовські статути.

На Закарпатті діяли закони короля і Державних зборів, королівської грамоти та інші. у ХVІ ст. королівські закони і декрети були кодифіковані. У 1584р. з’явилася перша система законів. У 1619 з’явився перший свого роду процесуальний кодекс. В Угорщині і Закарпатті діяли норми звичаєвого права, неабиякого значення мала й судова практика, зокрема верховних судів. У 1723р. навіть були зібрані і видані рішення верховних судів.