Адміністративно-політичний устрій Козацько-Гетьманські держави (іі пол. Хvіі ст.) г етьман

Генеральна рада Старшинська Генеральна військова

(військова рада) рада канцелярія

н е носила (за відсутністю колегіальна розпорядча

постійний гетьмана була

характер вищим органом полкові уряди

управління

державою)

сотенні уряди

Завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте зміни у суспільному устрої України після Визвольної війни.

2. Складіть схему адміністративно-політичного устрою Козацько-Гетьманської держави

3. Охарактеризуйте процес розвитку цивільного права Козацько-Гетьманської держави

4. Охарактеризуйте процес розвитку кримінального права

5. Розкрийте характерні риси процесуального права Козацько-Гетьманської держави

Розділ VІ. Українська держава і право у кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

Тема: 17. Суспільний та державний лад на Україні

в кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

План

1. Феодали або нова шляхта.

2. Селянство та міське населення

3. Козацтво

4. Гетьманська влада

5. Збройні сили

Література:

[3] ст. 116-131; [4] ст. 268-295; [7] ст. 105-113; [9] 87-98

1. Феодали або нова шляхта.

В І чверті ХVІІІ ст. в Україні поступово оформлюються елементи капіталістичного ладу, зростає мануфактурне виробництво, яке розвивається на базі дрібної селянської промисловості і міського ремісництва.

• 200 мануфактур у початковій формі, 400 у розвинутій;

• праця посесійних селян і солдатів;

• в кінці ХVІІІ ст. почали застосовувати найману працю;

• відбувається спеціалізація (почали видобувати кам’яне вугілля);

• широкі торгівельні зв’язки;

У ХVІІІ ст. в Україні створився однорідний феодальний клас, так звана нова шляхта. Він складався з нащадків старої української шляхти, реєстровців ще польських часів та з нових козацьких старшин, які з’явилися вже після 1648-1654 рр. цей клас мав свою формальну організацію – „знатне військове товариство” (створив І. Мазепа). Вона складалася з трьох розрядів, чи рівнів, кожний з яких наділявся відповідними привілеями і пільгами і була покликана охороняти особисті і майнові права нової шляхти.

Вищий розряд – це бунчукові товариші. Виконували відповідно і почесні доручення, перебували в оточенні гетьмана. їх посади і власність стають спадковими.

Другий розряд – військові товариші. Належали до кола генеральної старшини і генеральної військової канцелярії, виконували їхні доручення.

Третій розряд – значкове товариство. Воно належало до полкового оточення, перебувало при генеральних старшинах і полковниках.

За підтримки знатного військового товариства у ХVІІІ ст. в Україні формуються старшинські династії, нова еліта феодального класу: Апостоли, Безбородьки, Галагани, Горленки, Гудовичі, Кочубеї, Милорадовичі, Полетики, Ханенки та інші.

Земельні володіння українських феодалів зростали, феодали зміцнювали свою владу над селянами, закріпачували їх. Багато з українських феодалів зрівнялися у правах з російськими дворянами. Безбородькам, Завадовським, Кочубеям, Розумовським були пожалувані графські титули.

1764 р. козацька старшина царським указом отримала права російського дворянства, а з 1783р. вся українська шляхта була зрівняна в правах з російським дворянством, що було підтверджено жалуванням грамотою дворянству у 1785р. До знатного товариства за соціальним статусом наближалось біле духовенство, величезні привілеї мало і чорне духовенство. Зростали земельні володіння монастирів, які швидко багатіли. 1685р. Київський митрополит підпорядковував Московський патріархат, але це не порушило їх привілеїв.