Завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте процес створення Української національної держави

2. Охарактеризуйте джерела права Козацько-Гетьманської держави.

3. Складіть схему державного устрою Козацько-Гетьманської держави.

4. Складіть схему адміністративно-політичного устрою України середини ХVІІ ст.

Тема: 14. Перехід України під протекторат російського царя

План

1. Стосунки України і Росії в 1648-1654 рр.

2. правове оформлення переходу України під протекторат Росії

3. Форма державно-правових звязків України з Росією за договором 1654р.

4. Значення договору 1654 року.

Література:

[3] ст. 113-116; [4] ст. 221-232; [9] 70-79

1. Стосунки України і Росії в 1648-1654 рр.

• пошуки союзника молодою державою;

• бажаний союзник – єдиновірний російський народ

• зв’язок із східнослов’янськими народами у давні часи:

• у Лівонській війні населення України допомагало російським військам;

• К. Косинський і С. Наливайко ставили питання про перехід реєстрових козаків у підданство Росії;

• у смутні часи (1611-1612 рр.) козаки відмовилися брати участь у штурмі Московського Кремля та Троїце-Сергієвої лаври;

• у 1620 р. гетьман Сагайдачний просив царя Михайла Федоровича прийняти російських козаків на службу.

У тяжкі часи поразок український народ, рятуючись від переслідувань польської лади шукав захисту у Московської держави і знаходив його. Втікачам з України було дозволено проживати у прикордонній смузі – Порубіжжі. Вони селилися слободами, звідси й пішла назва – Слобідська Україна. Переселенцям надавалися пільги.

Російський народ завжди співчутливо ставився до України, але уряд Росії був пов’язаний Поляновським мирним договором з Польщею (1634р.) і не був готовий до війни з нею. (Позиція очікування).

Між Україною та Росією йшла жвава торгівля. Україні було дозволено безмитно купувати в Росії хліб і сіль. Росія допомагала їй зброєю і грошима .

Протягом 1648-1654 рр. Росія і Україна підтримували дипломатичні стосунки, обмінювалися посольствами з 1649р. особливо активізувались стосунки з 1651 р., коли Україна розірвала з Польщею Білоцерківський договір, який власне, існував на папері.

Протягом 1649-1654 рр. Б. Хмельницький відрядив до Росії 10 повноважних посольств. Москва не менш 15 посольств.

Водночас Україна шукала і інших союзників – Кримське ханство. Але кримський хан виявився ненадійним союзником. Крим боявся самостійної України, її зміцнення. Ненадійними були й інші союзники – Туреччина, Молдавія.

Питання про стосунки Росії з Україною були одними з першочергових у високій політиці. Земський собор у 1651р. не дав позитивної відповіді, щоб не порушувати з Польщею договору і впливати на неї тільки дипломатичними методами.

Лише в жовтні 1653р. Земський собор у Москві ухвалив прийняти Україну „під високу государеву руку”. На підставі такого рішення в Україну було відправлено повноважне посольство на чолі з боярином В. Бутурліним для проведення офіційних переговорів, присяги, вручення царських грамот.

8 січня 1654 р. на загальновійськовій Генеральній раді з промовою виступив Б. Хмельницький.