3. Особливості зобов’язального права

В умовах феодального суспільства зобов’язальні відносини не дістали значного поширення.

Застосовувались договори міни і договір дарування, договір купівлі-продажу.

Закон визначав форму і порядок укладання угод, установлював строки позовної давності (5 або 10 років), умови припинення зобов’язань. До того ж багато питань вирішувались тут на основі норм звичаєвого права. Усі угоди сторони укладались у присутності свідків і з виконанням деяких символічних дій і обрядів. (Перебивали руки, виставляли могорич) – на підтвердження і закріплення договору.

Гарантії:

• скріплювалися присягою;

• використовувалась застава.

Значного поширення у ХІV – ХV ст. набуло поручництво. Відповідальність поручителя наставала тоді, коли боржник був неплатоспроможним. У деяких випадках право вимагало укладати письмові договори: договір, позики на загальну суму понад „десять коп грошей”. Ще суворіші умови передбачав закон для угод щодо землі. У разі продажу або дарування батьківських, материнських або вислужних, куплених та інших способом придбаних маєтків той, хто їх продає або дарує, мусив скласти запис, скріпивши його своєю печаткою і поставивши підпис, та й ще треба було запросити 3-4 свідків шляхетського походження зі своїми печатками. Потім, цей запис заносили до книги замкового суду. Під час сесії земського суду цей запис переносився з „книг замкових” до „книг земських” такий самий запис вимагався, коли власник віддавав у заставу маєток, людей, землі або позичав на певний строк якусь суму грошей.

Завдання для самоконтролю

1. Які види майна існували у Литві та Речі Посполитій?

2. Хто і коли втрачав право на нерухоме майно?

3. Охарактеризуйте заставне землеволодіння

4. Які види успадкування існували?

5. Хто і за яких обставин виключався з числа спадкоємців за законом?

Розділ V. Відродження української національної державності в ході Визвольної війни (1648-1657 рр.) та ІІ пол. ХVІІ ст.

Тема: 13. Формування української національної держави у 1648-1654 роки.

План

1. Причини, передумови, завдання та рушійні сили війни 1648-1654 рр.

2. Утворення органів публічної влади.

3. Державний устрій України сер. ХVІІ ст.

Література:

[4] ст. 202-216; [7] ст. 81-90; [9] 70-79

1. Причини, передумови, завдання та рушійні сили війни 1648-1654 рр.

1. Різке посилення феодально-кріпосного гніту. Так званий період «золотого спокою» після 1638р. дав шляхті впевненість у своїй силі. Панщина сягає 4-5 днів на тиждень. Здача земель в оренду євреям-орендарям які намагались за період оренди вижити з маєтку максимум прибутку, доводячи панщину і повинності до межі можливого.

2. Продовжують загострюватись релігійні і національні стосунки, утиски православної віри.

3. Скасування значної частини козацьких привілеїв реєстрових і нереєстрових козаків. Вони тільки чекали слушної нагоди, аби знову вступити в боротьбу за свої вольності, втрачені в 1638р.

Керівна роль належала козацькому старшині.

Рушійні сили: широкі верстви козацтва, селяни, міщани, нижчі верстви духовенства, частина української шляхти.

Значення історичної особи Б. Хмельницького – талановитого політичного діяча і полководця.

Характер війни: національно-визвольний, релігійний, соціальний.