3. Державний лад на українських землях

Завоювання земель Русі ордами Батия і встановлення іга іноземних загарбників не могло не впливати на державний лад цих земель. Ординські правителі зберегли в князівствах місцеву адміністрацію, військо. Проте тепер князі повинні були визнавати хана Золотої Орди своїм вищим сюзереном, вважати за „отця” (батька) і приймати з боку хана звернення до себе „діти наше”. Князі зобов’язувалися на вимогу хана постачати йому військові сили.

Одним із наслідків установлення золотоординського іга була зміна порядку приходу до влади. Князь, який претендував на займання значного князівського столу, мусив підтвердити це право отриманням від хана Золотої Орди або його представника особливого символу, так званого ярлика (грамоти), який потрібно було викупити та вислужити. З 1242р. князі почали їздити за цим ярликом у ставку Орди – Сарай. Отримання його пов’язувалося з великими труднощами, які штучно посилюватись ординськими правителями, котрі вимагали величезних подарунків. Князі, які прибували у ставку Орди, змушені були дотримуватися принизливого етикету та язичницького ритуалу, бо відмова від цього призводила до неминучої смерті. Наприклад, відмова виконати язичницький обряд стала приводом для вбивства князя Чернігівщини, претендента на київський стіл Михайла Всеволодовича.

На підвладній же їм території князі зберігали усі свої повноваження. Вони відносно самостійно правили своєю землею. Водночас князі перебували під постійним наглядом представників золотоординських ханів на землях Русі – баскаків. Система баскацтва була введена в Північно-Східній та Південно-Західній Русі у 1257р.

З першої половини ХІV ст. золотоординські хани припинили посилати на Русь баскаків. До цього їх змусили виступи народних мас Русі наприкінці ХІІІ – у першій чверті ХІV ст. Ліквідація баскацтва, а також ординського відкупу-данини створювала необхідні умови для відновлення, а згодом і піднесення господарського життя на землях Русі, активізації процесу їх політичного єднання.

Залишаючи практично недоторканною державну систему в князівствах Русі, в тому числі у південно-руських землях, ординські хани мали при цьому певні цілі. Вони прагнули поставити собі на службу державно-правові порядки, які склалися на Русі протягом ряду століть, видаючи ярлики на займання столів тим князям, які здавалися їм надійними. Ненадійні ж, з погляду ординських правителів, князі ліквідовувалися. Для ординських ханів була традиційною політика на Русі, яка полягала в тому, щоб приборкати одного князя з допомогою іншого, сіяти між ними чвари, доводити сили князів до рівноваги і не давати змоги жодному з них зміцнитися. Робилося це з метою закріплення політичної та економічної влади Орди над руськими землями. Крім цього, Орда привласнила собі право збирати данину (наприкінці ХІІІ ст. збирання данини доручалося руським князям), а також затверджувати князів у руських землях. Однак вона неспроможна була домогтися глибших змін у внутрішньому устрої земель Русі.

Завдання для самоконтролю

1. Як змінилося становище українських земель з часу монголо-татарського іга?

2. Які зміни відбулися у державному і суспільному ладі?

3. Становище яких земель було порівняно кращим і чому?

Розділ ІV. Суспільно-політичний лад на українських землях в литовсько-польський період та особливості права (ХІV ст. – 1648 р)

Тема: 9. Захоплення українських земель Литвою і Польщею (сер. ХІV– сер. ХVІІ ст.).

План

1. Колонізація українських земель.

2. Роль Кревської (1385р.), Городельської (1413 р) та Люблінської (1569 р.) уній у зміні правового статусу українських земель.

Література:

[1] ст. 48-49; [3] ст. 67-69; [4] ст. 126-131; [5] ст. 94-98;

[9] 38-44