Варіант1

Теорія попиту. Крива і закон попиту.

Категорії ціни, попиту і пропозиції виникають разом з утвердженням у суспільному виробництві товарно-грошових відносин. У ринковій економіці ці категорії відіграють ключове значення.

Попит – форма виразу потреби, яка представлена на ринку і забезпечена відповідними грошовими засобами. Іншими словами – це платоспроможна потреба.

Попит, як правило розглядається з позиції вигідності ціни, тобто, по яким цінам споживачі готові купити різну кількість товарів. Корінна властивість попиту полягає у наступному: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту і навпаки. Економісти назвали цей зворотній зв'язок законом попиту.

В основі дії закону попиту лежить наступне:

1. здоровий глузд і елементарні спостереження вказують на те, що висока ціна не стимулює зростання покупок і навпаки;

2. дія закону спадної граничної корисності. Згідно цього закону кожна послідуюча одиниця даного продукту приносить все менше і менше задоволення і тому споживачі купують додаткові одиниці продукту лише при умові, що ціна його знижується;

3. ефекти доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача і тому він здатний купити більшу кількість даного продукту, чим раніше. Ефект заміщення виражається у тому, що при більш низькій ціні у людини з’являється стимул купувати дешевий товар замість аналогічних товарів, які тепер відносно дорожчі. Споживачі здатні замінити дорогі продукти більш дешевими.

Закон попиту – люди купують більшу кількість продуктів при низькій ціні чим при високій, це знаходить відображення у кривій попиту.

Ціна служить самою важливою детермінантою (визначальною) попиту. Крім ціни на попит впливають і інші детермінанти. Основні серед них слідуючи:

1. споживчі уподобання і переваги. Реклама, технологічні зміни у виробництві здатні призвести до змін споживчих уподобань або переваг;

2. зміна числа покупців. Збільшення числа покупців на ринку обумовлює підвищення попиту;

3. зміна доходів. Розрізняють товари вищої і нижчої категорії. Товари, попит на які змінюється у прямій залежності зміною грошового доходу називають товарами вищої категорії або нормальними товарами. Наприклад, більш якісні продукти, дорогий одяг, машини і т.д. Товари, попит на які змінюється у протилежному напрямку, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії. Наприклад, хліб, макаронні вироби, овочі, не новий одяг і т. д.

4. зміна цін на поєднані товари. Існують взаємозамінююючі і взаємодоповнюючі продукти. Коли два продукти взаємозамінюючі, між ціною на один з них і попитом на інший існує прямий зв'язок. Наприклад: масло-маргарин, чай-кава. Коли два товари являються взаємодоповнюючі між ціною на один з них і попитом на інший існує зворотній зв'язок. Наприклад: бензин-моторне масло, магнітофон-касети, і т.д.

5. очікування. Споживче очікування відносно таких факторів, як майбутні ціни на товари, наявність товарів і майбутній доход здатні змінити попит. Потрібно розрізняти поняття зміни у попиті і зміни величини попиту. Зміни у попиті показують зміщення всієї кривої попиту або вправо (збільшення попиту), або вліво (скорочення попиту). На це впливає зміна однієї або декількох нецінових детермінант попиту. Зміна величини попиту означає пересування з однієї точки (а) на другу точку (б) при постійній кривій попиту, тобто, перехід від однієї комбінації (ціна-кількість продукту) до другої їх комбінації. Причиною зміни величини попиту служить зміна ціни даного продукту.

Існують виключення із закону попиту (парадокс Пфіна). Коли ціни підвищилися на деякі товари і попит на ці товари зростає, це пояснюється:

1 – очікуваннями, які не є постійними, а змінними. Очікування більш високих цін у майбутньому збільшує поточний попит на даний товар;

2 – ефектом заможної людини. Певна частина людей хочуть використати продукт для створення певного образу у суспільстві і згодні за це платити;

3 – якщо споживач немає достатньо інформації про продукт, для нього висока ціна асоціюється з високою якістю продукту.

Розвиток економічної думки в Україні.

У період козачини Б. Хмельницький (16 ст.) у рукописах Прокоповича, Греб’янки. Величка є елементи меркантилізму, ідеї розвитку промислових ремесел, первинного нагромадження капіталу. У 18 ст. До нашої ери до початку 19 ст. Українська економічна думка виражена у поглядах Алейнікова, Козелоського, видатного українського філософа Сковороди. Ці люди висловлювали оригінальні самобутні трактування, щодо важливих економічних проблем (власність с/г, кооперація та ін). У 19 ст. Популяризаторами-пропагандистами і людьми що розвивали ідеї класичної школи політекономії, були Чеховський, Вольській, Бунге, Косовський, Зібер та ін.

Найбільш видатним українським економістом 19 поч. 20 ст. Був Михайло Туган-Барановський (1865-1919 рр.). він розробив теорію циклів і криз, яка по суті започаткувала сучасну теорію економічної кон’юнктури, розробив соціально теорію розподілу, що також здобула світове визнання.

Погляди Маркса на циклічність відтворення мали на меті довести неминучість загибелі капіталізму. Туган-Барановський проаналізував ці погляди, довівши їх несумісність з подальшим розвитком капіталізму.

За думкою Тугана-Барановського основною методологічною помилкою Маркса було ототожнення 2 категорій: цінності і вартості. Такі блага, як земля, ліси, корисні копалини та ін. Не є продуктами людської праці, отже не мають вартостей, проте вони мають ціну. Загальною властивістю для всіх цих благ є корисність. Саме вона в даному випадку є основою формування ціни.

Займаючи посаду міністра фінансів Центральної Ради він розробив програму соціально-економічних перетворень в Україні. Зокрема він обґрунтував необхідність введення власної української валюти, невідкладні завдання української кооперації, у 1918 р. створив і очолив спеціальний інститут економічної кон’юнктури.

До плеяді економістів визнаних у всьому світі належать праці видатного українського економіста, математика Слуцького. Його праця, яка називалася „До теорії збалансованого бюджету” – 1915 р. заклала теоретичні основи сучасної теорії попиту. Принцип максимального задоволення і готовність до цього системи зарплати сьогодні можна назвати методом Слуцького-Самуельсона (1959 р. публікація Самуельсона).

В умовах радянської влади, нормальний хід наукового процесу було перервано, а саме цей процес зазнав втрат, ряд провідних економістів (Коваль, Мацевич, Доманицький та ін.) змушені були емігрувати за кордоні там продовжити наукову роботу. Інші (Косинський, Левицький, Воблич) відійшли від проблем економічної теорії і зосередили увагу на спеціальних і прикладних економічних науках. В часи незалежної України розпочався процес поступового відновлення розвитку економічної теорії (політекономії, макро і мікроекономіки).

Варіант2