
- •1. Розкрити предмет і зміст курсу «Методика викладання укр.. Мови в поч. Класах»
- •2.Розкрити наукові основи методики викладання української мови у початковій школі.
- •3 Принципи навчання української мови
- •4 Вказати на методи наукового дослідження в методиці викладання української мови
- •5. Охарактеризувати методи та прийоми навчання української мови у сучасній початковій школі.
- •6.Розкрити актуальні проблеми методики на сучасному етапі розвитку початкової школи.
- •7. Назвати ті уявлення про мову і мовлення, які формуються в учнів у початковій школі.
- •8.Висвітлити методику формування уявлень про усне і писемне мовлення у процесі вивчення розділу „Мова і мовлення”.
- •Сформулювати основні вимоги до усного і писемного мовлення, які засвоюють молодші школярі у процесі вивчення розділу „Мова і мовлення”.
- •10. Вказати на ті практичні уміння, які мають бути сформовані у молодшого школяра у поцесі вивченя розділу «Текст»
- •11. Охарактеризувати основні типи текстів, які мають засвоїти молодші школярі. Які прийоми роботи сприяють засвоєнню найважливіших текстологічних понять?
- •12.Назвати структурні елементи тексту та розкрити методичні особливості у їх засвоєнні.
- •13. Розкрити роль та значення мовних засобів зв’язку між частинами тексту.
- •14 . Вказати основні напрями засвоєння синтаксису у початкових класах.
- •Назвати труднощі формування синтаксичних понять у молодших школярів.
- •Назвати етапи формування поняття про речення у початковій школі. Вказати на основні завдання кожного етапу.
- •17.Розкрити методичні особливості засвоєння смислових та формальних ознак речення на підготовчому етапі (у 1 класі).
- •18. Розкрити методичні особливості вивчення синтаксичних понять на основному етапі (у 3 класі).
- •19 Розкрити методичні особливості вивчення синтаксичних понять на узагальнюючому етапі (у 4 класі).
- •20. Назвати основні види синтаксичних вправ за критеріями: за ступенем самостійності і пізнавальної активності учнів та за наявністю розумових операцій.
- •21 Вказати послідовність здійснення усного синтаксичного розбору у 4 класі.
- •22 Вказати послідовність здійснення письмового синтаксичного розбору у 4 класі.
- •23Назвати основні напрями у історичному становленні методики викладання граматики.
- •24. Охарактеризувати основні етапи формування граматичних понять в початковій школі.
- •25 Назвати методи та прийоми, що забезпечують засвоєння граматичних понять у початковій школі.
- •26. Розкрити систему вивчення іменника у початковій школі.
- •27Розкрити систему вивчення прикметника у початковій школі.
- •28. Розкрити систему вивчення дієслова у початковій школі.
- •29. Розкрити методику вивчення займенника у початковій школі.
- •30.Розкрити методику вивчення прислівника у початковій школі.
- •31. Розкрити методику вивчення числівника у початковій школі.
28. Розкрити систему вивчення дієслова у початковій школі.
У 1 класі відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? або що р о б л я т ь? і визначають можливих виконавців перелічених дій. У 2 класі діти дізнаються, що слова, які означають дії осіб і предметів, відповідають. на питання що робити? що робить? що роблять? що робив?що буде робити?, називаються дієсловами. Крім цього, другокласники вчаться ставити питання до різних часових та особових форм дієслова, змінюють форми дієслів, орієнтуючись на кількість виконавців за зразком «один — багато», спостерігають за дієсловами, близькими й протилежними за значенням, складають речення з різними формами дієслів за поставленими питаннями. Основним завданням вивчення дієслова в 3 класі є формування поняття «дієслово як частина мови», ознайомлення учнів із зміною дієслів за часами, числами й родами (в минулому часі), визначення часу за питаннями, усвідомлення специфіки неозначеної форми дієслова. Робота над дієсловом у 4 класі становить собою вищу сходинку в системі його вивчення. Поряд із поглибленням знань про дієслово як частину мови, здобутих учнями на попередніх етапах навчання (лексичне значення дієслова, зміна за числами, часами, родами (в минулому часі), четвертокласники оволодівають дієвідмінюванням дієслів, вчаться розпізнавати особу дієслова, свідомо вживати дієслова в різних часових формах, працюють із текстами, в яких дієслова в неозначеній формі замінюються в різних часових формах або одні часові форми замінюються іншими, усвідомлюють правопис особових закінчень дієслів І та II дієвідмін.
Під час вивчення теми «Дієслово» слід:
сформувати в учнів початкове уявлення про дієслово як частину мови;
розвинути уміння свідомо вживати дієслова в усному і писемному мовленні;
виробити навички правопису особових закінчень найбільш уживаних дієслів І та II дієвідмін.
Усі ці завдання розв'язуються одночасно.
29. Розкрити методику вивчення займенника у початковій школі.
Формування граматичного поняття про займенник починається в 4 і продовжується в старших класах.
Вивчаючи займенник, учні мають засвоїти, що: займенник, як і іменник та прикметник, є частиною мови;
займенники не називають того, про кого або про що йде мова, а тільки вказують на них; визначити за займенником назву певної особи чи предмета не можна, якщо раніше вона не була відома; займенники змінюються за відмінками і числами, а займенники 3-ї особи ще й за родами;
Починається формування поняття про займенник із ознайомлення учнів з однією з основних лексичних ознак цієї частини мови: вказує на предмет, не називаючи його. Здійснити це можна так: дітям пропонується визначити, про кого йдеться в такому тексті: «Вона була тиха і несмілива. Легко ходила по кімнаті, наводила порядок. Вона ніколи нікому не заважала».
Свої знання про займенники учні закріплюють на спеціально дібраних учителем текстах чи вправах під-ручника. Школярі відшукують займенники, визначають їх особу і число, а у займенників 3-ї особи однини — ще й рід.
Засвоюючи відмінювання займенників за відмінками, учні повинні навчитися співвідносити форми непрямих відмінків займенників з формами називного.
Вивчення особових займенників не обмежується лише спеціально відведеними для цього уроками. Під час вивчення дієслова школярі ще раз повернуться до цього матеріалу, закріплять одержані знання про особові займенники.