- •Лекція 1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території україни
- •1. Стародавня доба на території України
- •2. Скіфо-сарматська доба
- •3. Етногенез слов’ян
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Лекція 2. Київська русь
- •1. Праукраїнці у vііі—іх ст. Теорії походження України-Русі
- •2. Етапи зміцнення Київської Русі як державного об’єднання
- •2. Феодальна роздробленість у хіі — першій половині хііі ст.
- •Суспільна структура Русі
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Лекція 3. Галицько-волинське князівство
- •1. Піднесення Галицького і Волинського князівств. Утворення Галицько-Волинської держави
- •2. Зовнішньополітичні пріоритети та суспільно-економічний устрій Галицько-Волинського князівства
- •3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Причини й наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства, його історичне значення
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 4. Землі україни під владою іноземних держав
- •1. Боротьба за києворуську спадщину. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського
- •2. Люблінська унія, її політичні та соціально-економічні наслідки для України
- •3. Суспільно-політичні та релігійні рухи в Україні. Берестейська церковна унія
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •2. Козацькі повстання в кінці хvі — на початку хvіі ст.
- •3. Культура України в хvi — першій половині хvіі ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •2. Початок Визвольної війни. Формування Української національної держави
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 7. Гетьманщина за доби руїни: військово-політичне протистояння та соціально-економічне становище
- •1. Напередодні Руїни: українська держава в останні роки правління б. Хмельницького
- •2. Іноземна експансія та внутрішня боротьба в українських землях у другій половині хvіі ст.
- •3. Економічний розвиток та соціальне становище
- •4. Культурне життя в Україні другої половини хvіі ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 8. Розвиток українських земель у складі московії та російської імперії кінця хvіі — середини
- •1. Політичний розвиток українських земель за гетьманування Івана Мазепи і його наступників на початку xviiі ст.
- •2. Соціально-економічне становище українських земель
- •3. Адміністративний устрій Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя у першій половині xviiі ст.
- •4. Культура України 90-х рр. XVII — початку xviiі ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •2. Українські терени у війнах Російської імперії і доля козацтва. Освоєння Українського Причорномор’я
- •3. Соціально-економічний розвиток України
- •4. Опозиційний рух
- •5. Культура України наприкінці хvііі — в першій половині хіх ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 10. Західноукраїнські землі у складі австрійської імперії (кінець хvііі — перша половина хіх ст.)
- •1. Адміністративно-територіальний устрій
- •2. Соціально-економічне становище краю
- •3. Національне відродження на західноукраїнських землях
- •4. Особливості розвитку культури
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 11. Українські землі у складі російської імперії (друга половина хіх ст.)
- •1. Соціально-економічна модернізація
- •2. Громадсько-політичне життя й національно-визвольний рух
- •3. Становище української культури
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 12. Західноукраїнські землі у складі австро-угорщини у другій половині хіх ст.
- •1. Еволюція державного устрою Австро-Угорщини
- •2. Соціально-економічне становище західноукраїнських земель
- •3. Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість і суперечливість. Політизація національного життя
- •4. Культурний розвиток
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 13. Українські землі у складі російської імперії на початку XX ст.
- •1. Соціально-економічне і політичне становище України на зламі хіх—хх ст.
- •2. Професійно-національні рухи та політична боротьба в Україні у хх ст.
- •3. Україна в період революції 1905—1907 рр. Та після її поразки
- •4. Аграрна політика Столипіна і українські землі
- •5. Україна напередодні Першої світової війни
- •6. Культура України на початку хх ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 14. Західноукраїнські землі у складі австро-угорщини на початку хх ст.
- •1. Соціально-економічний розвиток
- •2. Український національний рух
- •3. Культура й духовне життя
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 15 Україна в роки Першої світової війни
- •1. Українське питання у міжнародній політиці напередодні Першої світової війни
- •2. Бойові дії на українських землях у 1914—1917 рр.
- •3. Українські політичні сили в період Першої світової війни
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •1. Події Лютневої революції і Україна. Утворення і діяльність Центральної Ради
- •2. Захоплення влади більшовиками і діяльність Центральної Ради в цих умовах
- •3. Гетьманська держава п. Скоропадського
- •4. Директорія і її боротьба за українські землі з білогвардійцями, Антантою, Польщею та більшовиками
- •5. Зунр і національно-визвольний рух 1918—1920 рр. У західноукраїнських землях. Культура Радянської України
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 17. Розвиток радянської україни у міжвоєнний період
- •1. Усрр в роки нової економічної політики
- •2. Сталінська політика соціалістичної модернізації у срср
- •3. Зміни в культурі, освіті й науці Радянської України у 20—30 рр. XX ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 18. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •1. Входження західноукраїнських земель до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини. Оформлення їхнього адміністративного статусу в 20—30-ті рр.
- •2. Соціально-економічне становище Західної України
- •3. Діяльність політичних партій і громадських організацій. Розвиток національно-визвольного руху на західноукраїнських землях
- •4. Культура. Греко-католицька і православна Церкви на західноукраїнських землях
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 19. Україна в роки другої світової війни
- •1. Західна Україна і геополітична стратегія срср та Німеччини напередодні війни
- •2. Початок німецько-радянської війни. Причини поразок Червоної Армії (1941—1942 рр.)
- •4. Окупаційний режим в Україні (1941—1944 рр.)
- •3. Рух опору в Україні в роки війни, його течії
- •I. Радянський рух опору
- •II. Націоналістичний рух опору
- •5. Визволення території України від окупаційних військ
- •6. Теоретичні проблеми використання термінів «Велика Вітчизняна» і «німецько-радянська» війна
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •2. Відбудова народного господарства
- •3. Громадсько-політичне життя
- •4. Розвиток культури та духовне життя
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток україни у першій половині 1950-х — середині 1980-х рр.
- •1. Особливості процесів десталінізації та лібералізації в Україні у період хрущовської «відлиги»
- •2. Україна в умовах наростання системної кризи радянської тоталітарної системи
- •3. Культурне і духовне життя в Україні на початку 1950-х у середині 1980-х рр.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 22. Перебудова в срср. Суспільно-політичні процеси в україні у 1985—1991 рр.
- •1. Політика Перебудови. Особливості її реалізації в Україні
- •2. Економічні трансформації в роки Перебудови. Поглиблення соціально-економічної кризи в Україні
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 23. Україна в умовах незалежності
- •1. Суспільно-політичний розвиток Української держави у 1991—2009 рр.
- •2. Соціально-економічні процеси в Україні в добу незалежності
- •3. Утвердження України на міжнародній арені
- •4. Зміни в освітньо-культурній сфері України після здобуття нею незалежності
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
6. Теоретичні проблеми використання термінів «Велика Вітчизняна» і «німецько-радянська» війна
Жвава дискусія серед громадськості й науковців щодо правильного використання військово-історичної термінології, зокрема тієї, яка характеризує воєнно-політичні події 1941—1945 рр., зумовлює потребу в її детальному розгляді. Певна заполітизованість питання (якщо прихильниками першого варіанту назви були радянські історики й ветерани війни, то другий використовують колишні вояки УПА і все більше сучасники) лише загострює його.
Нагадаємо, що термін «Вітчизняна війна» було використано у заяві Радянського Союзу від 22 червня 1941 р. з приводу початку війни з Німеччиною, яку прочитав нарком закордонних справ і заступник голови уряду СРСР В. Молотов. Термін «Велика Вітчизняна війна» уперше вжив 3 липня 1941 р. голова РНК СРСР Й. Сталін у зверненні до радянського народу. Він і є його безпосереднім автором. Хоча в міжнародних відносинах (наприклад, у листуванні з Президентом США Ф. Рузвельтом) Й. Сталін використовує термін «російсько-німецька війна», а термін «Велика Вітчизняна війна» залишив для внутрішнього використання.
Радянське керівництво, характеризуючи війну як вітчизняну, проводило аналогію з війною 1812 р. між Росією і наполеонівською Францією (хоча закордонний похід російської армії тоді на іноземну територію і Париж не можна назвати вітчизняною війною). Подібно й «визвольний» похід радянської армії у 1944—1945 рр. у країни Східної Європи, вступ до Берліна не варто також характеризувати як Вітчизняну війну. Та й чи взагалі «Вітчизняною війною» можна називати бойові дії на території іноземних країн? Але в «Акті про капітуляцію» Німеччини від 9 травня 1945 р. так і говориться: «Великая Отечественная война завершена».
Прикметно, що війна 1941—1945 рр. «Вітчизняною» була не лише для радянської сторони. Такою ж за характером вона була й для «Русской освободительной армии» (РОА), оскільки її бійці також боролись за Росію, щоправда, «оновлену», некомуністичну.
Цікаво, чи для західноукраїнського населення, для якого війна розпочалась у 1939 р., коли його землю було поділено двома великими державами, вона також була «Вітчизняною»? З вересня 1939 р. до літа 1941 р. радянська влада репресувала там 1 млн. 200 тис. осіб, тобто кожного десятого. Такі заходи викликали ненависть до неї і сподівання українців утворити власну державу за підтримки Німеччини. В результаті, на боці німців у 1941 р. воювали ДУН: «Нахтігаль» і «Роланд», а у 1943 р. — дивізія СС «Галичина». Для радянських воїнів — Радянська Вітчизна, для самого Й. Сталіна — його особиста влада, режим.
Таким чином, термін «Велика вітчизняна війна» має значне ідеологічне наповнення. Його можливо використовувати лише для внутрішнього вжитку. Більш виваженим, науково обґрунтованим, позбавленим радянської тенденційності є застосування терміну «німецько-радянська війна». Оскільки первинним суб’єктом міжнародних відносин є не народ, а держава (яку на міжнародній арені представляє її уряд) війна відбувалася між Німеччиною та СРСР. Звідси, також відбувалися радянсько-японська (1939 р.) радянсько-польська (1939 р.), радянсько-фінська (1939—1940 рр.), німецько-радянська (1941—1945 рр.) і радянсько-японська (серпень — вересень 1945 р.) війни.