101. Визначення поняття цивільний захист та єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Основні завдання цивільного захисту

Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. - це сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Основними завданнями цивільного захисту є:

1. Збір та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації.

2. Прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій.

3. Здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту.

4. Розробка і виконання законодавчих та інших нормативно - правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту.

5. Розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту.

6. Створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям.

7. Розробка та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям.

8. Оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне достовірне інформування про обстановку яка складається та заходи, що вживаються для запобіганням надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків.

9. Організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим.

10. Проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення.

11. Забезпечення постійної готовності сил та засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.

12. Надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій.

13. Навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань.

14. Міжнародне співробітництво в галузі цивільного захисту.

102. Вкажіть класифікацію та сутність заходів кваліфікованої хірургічної допомоги.

Кваліфікована медична допомога - це комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, які виконуються лікарями відповідного профілю у лікувальних закладах і направленні на ліквідацію наслідків уражень, в першу чергу, тих, що загрожують життю постраждалих, на попередження виникнення ускладнень та лікування до кінцевих наслідків.

Термін надання кваліфікованої медичної допомоги не повинен перевищувати 8-12 год.

Кваліфікована медична допомога надається лікарями хірургами і терапевтами і тому розрізняють кваліфіковану хірургічну допомогу і кваліфіковану терапевтичну допомогу.

Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги діляться на дві групи:

1 група - невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги;

2 група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.

Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:

• усунення асфіксії і відновлення функції адекватного дихання;

• кінцеву зупинку внутрішньої та зовнішньої кровотечі;

• комплексну терапію гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу;

• лікування анаеробної інфекції;

• хірургічну обробку та зашивання ран при відкритому пневмотораксі, торакоцентезі, при клапанному пневмотораксі;

• лапаратомію при проникаючих пораненнях та закритій травмі живота з пошкодженням внутрішніх органів, при внутрішньочеревному пошкодженні сечового міхура та прямої кишки;

• ампутацію кінцівок при відкритих та масивних переломах кісток;

• декомпресійну трепанацію черепа при пораненнях та пошкодженнях, що супроводжуються стисненням головного мозку;

• хірургічну обробку переломів довгих трубчастих кісток з масовими пошкодженнями м'яких тканин.

Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.

Підгрупа А - заходи, відкладання виконання яких, як правило, призводить до виникнення тяжких ускладнень:

• ампутація при відривах та ішемічному некрозі кінцівок;

• хірургічна обробка ран, що забруднені отруйними речовинами, а також ран при переломах довгих трубчастих кісток, що не супроводжуються значними пошкодженнями м’яких тканин, великих судин і нервових стовбурів;

• накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри.

Підгрупа Б - заходи, відкладання виконання яких не обов’язково приведе до виникнення ускладнень:

• первинна хірургічна обробка ран (за виключенням тих, які включені до попередньої підгрупи);

• первинна хірургічна обробка опіків;

• лігатурне шинування зубів при переломах нижньої щелепи;

• некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей, кінцівок, що не супроводжуються порушенням функції дихання, кровообігу.

Повний обсяг кваліфікованої медичної допомоги включає виконання заходів усіх двох груп. При великому потоці постраждалих, недостачі персоналу, медичного майна, обсяг заходів кваліфікованої допомоги скорочується до виконання тільки невідкладних заходів.