- •1. Державне управління як суспільне явище.
- •2. Методи дослідження та види державного управління.
- •1. Загальні методи дослідження явищ і процесів управління;
- •4. Принципи державного управління та його функції.
- •5. Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •6. Фундаментальні складові державного управління як процесу.
- •7. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.
- •8. Теорії виникнення держави та їх суспільна значимість. Основні риси держави.
- •9.Типологія держави, її устрою та вплив на управління
- •1. За формою правління держава:
- •2. За формою державного облаштування (устрою) :
- •3. По діючому державному (політичному) режиму:
- •10. Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •11. Економічна культура та її складові.
- •12. Наукові школи та теорії державного управління.
- •Теорія «клієнталістської моделі» державного управління
- •13.Інституційні чинники та моделі державного управління.
- •14.Американська модель державного управління.
- •15.Японська модель державного управління.
- •16.Європейська бюрократична модель державного управління.
- •17.Конституційно-правові засади розмежування гілок влади в Україні та їх реалізація.
- •18. Законодавча влада та державне управління.
- •19. Інститут Президента та його вплив на процес державного управління.
- •20. Організаційна структура, функції та єдність виконавчої влади.
- •21. Судова влада та забезпечення законності в державному управлінні.
- •22. Регіональні особливості та регіональне управління: суть, цілі та специфіка.
- •23. Інституційно-правові, організаційні, фінансово-економічні та соціально-психологічні важелі регіональної політики держави.
- •24. Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •25. Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.
- •26. Громадянин в державному управлінні. Взаємовідносини громадян і органів державного управління.
- •27. Планування – вихідна ланка управлінської діяльності.
- •28. Прогнозування: суть, функції, принципи та класифікація.
- •29. Вплив методів прогнозування на вибір пріоритетів державного управління.
- •30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди.
- •31. Програмування як елемент державного управління: суть, методи, технологічні етапи та види.
- •32. Характеристика державних цільових програм економічного, соціального та інноваційного розвитку.
- •33. Субординація в організаційній структурі державного управління: підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність.
- •34.Реординаційні зв’язки та координація в державному управлінні.
- •35. Управлінська діяльність: загальні риси, методи та технології.
- •36. Процес прийняття рішень в державному управлінні та мотивація.
- •37. Контрольна влада у системі управління, її органи та форми діяльності.
- •38. Роль самоврядування, громадських організацій та органів масової інформації в забезпеченні контролю.
- •39. Управління природними ресурсами та державними підприємствами.
- •41. Управління доходами та видатками держави.
- •42. Управління борговими зобов‘язаннями та забезпечення стабільності в суспільстві.
- •43. Державне регулювання економіки, цілі, функції, методи та межі.
- •44. Регуляторна політика у сфері малого та середнього підприємництва.
- •45. Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •46. Інноваційно-інвестиційна політика держави, методи та інструменти.
- •47. Державне регулювання аграрного сектору економіки та торгівлі.
- •48. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •49. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.
- •50. Діяльність держави щодо вразливих верств населення
- •51. Національна безпека та її вплив на інститути держави
- •52. Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •53. Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •54. Державне страхування в системі державного управління.
- •55. Гуманітарна сфера та державна політика. Види політики та їх цілі.
- •56. Специфіка управління сферами культури, ідеології та формування суспільної свідомості.
- •57. Державне управління розвитком науки, освіти, туризму та спорту.
- •58. Вплив держави на розвиток охорони здоровя, молодіжної політики та інформаційного простору.
- •59. Складові менеджменту органу державної влади.
- •60. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •61. Організаційна структура органу державної влади.
- •62. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •63. Ресурсне, правове та інформаційне забезпечення діяльності органу державної влади.
- •64. Державна служба: організація, види функції та мотивація.
- •65. Державна кадрова політика.
- •67. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.
- •68. Раціоналізація державного управління.
- •69. Концептуальні засади реформування державного управління в Україні.
- •70. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.
- •Криза управління.
- •71. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •72. Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.
- •73. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління.
- •74. Конституційні засади прав та обов'язки людини. (це 2 розділ Конституції)
- •75. Конституція України про державний устрій
- •76. Особливості західноєвропейської бюрократичної моделі
- •77. Класифікація та види державного управління
- •78. Держава, її особливості та причини виникнення.
- •79. Засади виконаввчої влади в Укр. (Кабінет міністрів ( конституція).
- •83. Типи та форми держави
- •84. Місцеве самоврядування в Україні
- •85. Теорії та школи ду
- •86. Засади законодавчої влади в Україні.
- •88. Різниця між державним та приватним управлінням
- •89.Державне управління державними підприємствами: суб’єкти, об’єкти, принципи, інструменти.
- •90.Соціальна політика: необхідність, сутність, об’єкти, суб’єкти.
- •91. Конституційні засади державної служби України
- •92.Функціональний аналіз і контролінг управління органів державної влади
- •93.Управління державними фінансами та грошовою масою
- •94.Державне управління малими та середніми підприємствами: об’єкти, суб’єкти, завдання, інструменти та методи.
- •95.Конституційні засади безпеки життєдіяльності людини
- •96.Ресурсне, інформаційне та правове забезпечення органів державної влади.
- •97. Приватний сектор
- •98.Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва
- •100.Державна служба:функції, види, організація, мотивація.
- •101.Державне регулювання аграрного сектору: суб’єкти, об’єкти, цілі, завдання, інструменти впливу
- •102.Національна безпека: суб’єкти, визначення, принципи, складові.
- •103.Конституційні засади охорони здоров’я, фізичної культури, спорту.
- •104.Стратегічне управління та формування програми діяльності органів державної влади.
20. Організаційна структура, функції та єдність виконавчої влади.
Виконавча влада - система центральних і місцевих державних органів та установ, що здійснюють владно-політичні і адміністративно-управлінські функції. Своєрідною верхівкою виконавчої влади є уряд - орган, якому належить політична виконавча влада.
До виконaвчої гiлки влaди відносяться й силові (примусові) структури державного управління: aрмiя, полiцiя (мiлiцiя), cлужбa держaвної безпеки, розвiдкa i контррозвiдкa, в'язницi. По cутi, це оcобливi види держaвних оргaнiзaцiй. Вони знaчною мiрою поcилюють виконaвчу влaду.
Організаційно-правовою формою здійснення виконавчої влади в Україні виступає Кабінет Міністрів (Уряд) України.
Конституція України (ст. 113) визначає Кабінет Міністрів (Уряд) України як вищий орган у системі органів виконавчої влади".
2.2.1 .Формування та структура Кабінету Міністрів.
Формування Кабінету Міністрів відбувається таким чином;
1) Президент призначає Прем’єр-міністра за згодою більше ніж половини конституційного складу Верховної Ради (не менше ніж 226 депутатів);
2) Прем’єр-міністр подає Президентові кандидатури до складу Уряду: першого віце-прем'єра, трьох віце-прем'єрів, міністрів;
3) Президент приймає рішення про призначення кандидатур, поданих Прем'єр-міністром, на відповідні посади в Уряді.
Кабінет Міністрів припиняє свої повноваження у разі: обрання нового Президента; заяви про відставку Прем'єр-міністра; ухвалення парламентом резолюції недовіри Урядові.
Президент України має право в будь-який момент звільнити з посади будь-якого члена Уряду (окрім голови Фонду державного майна).
Структурно Кабінет Міністрів складається із Прем'єр-міністра, першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів та міністрів. Міністр та усі його заступники призначаються указом Президента за поданням Кабінету Міністрів. Такий склад Уряду визначається конституційно. До виконавчої влади окрім Уряду як її вищого органу, належить державні комітети, агентства, міжвідомчі комісії тощо, а також обласні і районні державні адміністрації.
Функціонально Кабінет Міністрів виконує цілу низку завдань (ст.116 Конституції). Ці завдання можна поділити на:
• загальні: здійснює внутрішню і зовнішню політику держави, виконує Конституцію, закони, укази Президента;
• внутрішньополітичні, забезпечує дотримання прав і свобод людини, громадського порядку; здійснює заходи щодо боротьбі зі злочинністю, підтримання належного стану обороноздатності і національної безпеки,
• економічні: забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах зайнятості, праці і соціального захисту; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності та митної справи;
• бюджетні, розробляє проект закону України про Державний Бюджет, забезпечує виконання ухваленого Верховною Радою Закону про Державний Бюджет та подає Парламентові звіт про його виконання;
• гуманітарні та екологічні: забезпечує проведення політики у сфері науки, освіти, культури, охорони довкілля і природокориситування;
• адміністративно-організаційні. спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.