Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
FM_79-97.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
159.74 Кб
Скачать

85. Основи теорії Міллера-Модільяні.

Модільяні—Міллер (1958 р.) розгляд-ть вплив структури Ка на ринкову вартість під-ва за умови відсутності податків, а також з урахуванням податків і їх впливу на прибуток.

Автори стверджують, що ціна під-ва у разі відсутності податків не залежить від розміру залучених коштів і = операц-му прибутку (до сплати % за кредит і податків). Тобто ціна під-ва і вартість Ка під-ва не залежать від структури Ка.

Другий підхід Модільяні—Міллера (1963 р.) зводиться до того, що ринкова вартість під-ва, яке використовує фін важіль, значно вища. Причиною є те, що сплата % за залученим Ка пов'язана з в-ми, які передбачають податкові пільги, і як наслідок вартість залученого капіталу буде нижчою. І чим більша частка залученого Ка в залуч Ка під-ва, тим СЗВК буде нижчою. Отже, з урахуванням податку на прибуток фін важіль впливатиме на зниження вартості Ка під-ва і підвищення його ринкової ціни.

Теорії Модільяні—Міллера, не зовсім реальні і на практиці не можуть застосовуватися. Але вони вихідною точкою пошуку оптимальних рішень в управлінні структурою Ка під-ва, визначенні його ринкової вартості, проведенні під-ом дивідендної політики.

83. Оптимізація структури капіталу.

Структ-ра Ка – це співвідношення між власним і позичковим капіталом (ПК). ВК і ПКмають певну відмінність, яка випливає з різного рівня дохідності останніх і рівня ризику для власників цього капіталу.

Оцінка і порівняння вартості різних елементів Ка дають можливість сформувати цільову структуру капіталу

Оптимізація структури Ка є однією зі складних проблем у фін менеджменті. Цей процес провадиться у послідовності:

1. Аналіз складу Ка в динаміці (визначити показники ефективного викор-ня складових Ка та їх використання — коефіцієнт фін незалежності; заборг-ті, співвідношення між довго- і короткостроковими зобов'язаннями; оборотність і рентабельність активів і ВК.

2. Оцінка основних факторів, які визначають структуру Ка (галузеві особливості; кон'юнктура товарного і фін ринків; рівень прибутковості пот-ої діял-ті під-ва; рівень податків, які сплачує під-во; ступінь концентрації

акціонерного Ка).

3. Оптимізація структури Ка за критерієм дохідності ВК.

Ураховуючи ці етапи, під-во визначає на плановий прогнозний період найбільш прийнятну для себе структуру Ка

87. Вимірювання фін лівериджу (фл).

Процес управління активами під-ва, який передбачає зростання прибутку, у фін менеджменті характеризується показником «ліверидж».

У фін менеджменті «ліверидж» (важіль) означає, що зміна будь-якого фактора (обсягу реалізації, постійних витрат) зумовлює значні зміни рез-ту (ОП, дохідності вкладених коштів).

Існують три види лівериджу:

а)операц-ий; б)фін-ий; в)комбінований.

Ефект фін важеля (лівериджу) — це прирощення до рентаб-ті (збільшення рентабельності) ВК, яке отримано в результаті зміни структури пасиву балансу, тобто використання кредиту, незважаючи на те, що ця складова має планову основу.

Заг формула для розрахунку ефекту ФЛ може бути виражена:

DFL = (1 - T) (RA - RD) D / E,

Де Т - ставка ПнаПр, у відносній величині;

RA- рентаб-ть активів (EBIT х 100% / A, де А - середня за період величина активів), у%;

RD-ставка % по позикового Ка, у%;

D - позиковий Ка, на ден. од.;

E -власний капітал, в ден. од. [10]

Дана формула дозволяє виділити в ній три основні складові:

1. Податковий щит (1-Т), який показує, якою мірою проявляється ефект ФЛ у зв'язку з різним рівнем оподаткування прибутку.

2. Диференціал ФЛ (RA - RD), який характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотка за кредит.

3. Коефіцієнт ФЛ (D / E), який характеризує суму позик Ка, що викор-ся під-ом, в розрахунку на одиницю ВК.

88. Економічна сутність і класифікація інвестицій.

Інвестиції— це вкладення капіталу в об'єкти підприємницької діяльності з метою забезпечення його зростання у майбутньому періоді.

Основна мета інвестицій - зростання суми вкладеного капіталу.

З метою забезпечення ефективного управління інвестиціями їх класифікують за певними ознаками.

1. За видами інвестицій:

• виробничі інвестиції — вкладення у виробн. ресурси (ОЗ і предмети праці);

• ФІ— вкладення коштів у ЦП, цільові банківські вклади, депозити, придбання паїв. Найбільшу частку серед них становлять ЦП, у т.ч. кошти вбанках;

• інтелектуальні інвестиції— вкладення коштів в об'єкти інтелект-ої власності. Якщо інвестиції здійснюють з метою створ новинок або їх упровадження у виробництво, то такі інвестиції називають інноваційними.

2. За цілями застосування— реінвестиції (зміна старих засобів) і нетто-інвестиції (придб нових активів).

3. За характером участі в інвестуванні:

- Прямі І. - безпосередня участь інвестора у вкладенні коштів у вибраний ним об'єкт.

- Непрямі інвестиції — це інвестиції, які пов'язані з інвестуванням, що опосередковуються інвестиційними або іншими посередниками.

4. За терміном інвестування:

- Короткострокові — вкладення Ка на період до 1 року (короткострокові депозитні внески, купівля короткострок ощадних сертифікатів).

- Довгострокові — це вкладення коштів на період понад 1 рік.

5. За формою власності:

- приватні, до яких відносять вкладення коштів фіз особами або недержавними під-ми.

- державні інвестиції — це вкладення коштів центральними або місцевими органами влади за рахунок бюджету, позабюджетних фондів і позичкових коштів та вкладення державних під-в.

6. За рівнем інвестиційного ризику:

- Безризикові інвестиції, які характер-ть вкладення в такі об'єкти інвестування, за якими відсутній ризик втрати Ка й

очікуваного Д.

- Низькоризикові інвестиції, рівень ризику за об'єктами яких наближений до середньоринкового.

- Високоризикові інвестиції, рівень ризику яких перевищує середньоринк-й.

- Спекулятивні інвестиції, що характер-ть вкладення Ка в найбільш ризиковані інвестиційні проекти або інструменти інвестування, за якими очікується найвищий рівень інвестиційного доходу.

7. За місцезнаходженням інвесторів:

- Національні (внутр.-ні) характер-ся

вкладенням Ка юр і фіз ос-ми даної країни в об'єкти на цій самій території.

- Іноземні І — це вкладення коштів іноземних громадян, юр осіб і держави в об'єкти даної країни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]