- •98. Місце ризиків у фінансовому менеджменті.
- •99. Політика управління фінансовими ризиками.
- •100. Концепції організації управління ризиками.
- •101. Модель управління фінансовими ризиками та її сутність.
- •102. Структура моделі управління изиками.
- •103. Ідентифікація ризиків.
- •104. Хеджування як інструмент нейтралізації ризиків.
- •105. Зовнішнє страхування фінансових ризиків.
- •106. Механізм диверсифікації фінансових ризиків.
- •107. Кількісні показники, що використовуються в моделі управління фінансовими ризиками.
- •108. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.
- •109. Звіт про фінансові результати та його роль у фінансовому менеджменті.
- •110. Бухгалтерський баланс, його характеристика як об’єкта фінансового менеджменту.
- •111. Аналіз звіту про рух грошових коштів в управління фінансами суб’єктів господарювання.
- •112. Аналіз основних показників консолідованої фінансової звітності.
- •113. Фінансове планування як основа фінансового механізму управління.
- •114. Методи фінансового планування та їх класифікація.
- •115. Сутність і цілі внутрішньофімового фінансового прогнозування і планування.
- •116. Роль прогнозів у фінансовому плануванні. Стратегічне планування на підприємстві.
112. Аналіз основних показників консолідованої фінансової звітності.
Консолідовані фінансові звіти складаються шляхом послідовного об'єднання відповідних статей фінансових звітів материнського та дочірніх підприємств. У процесі консолідації необхіднозробити відповідні коригування:
1. Одночасно виключити балансову вартість фінансових інвестицій материнської компанії у власному капіталі кожного дочірнього підприємства.Таке коригування необхідне тому, що фінансові інвестиції в дочірнє підприємство, відображені в активі балансу материнського підприємства, є одночасно капіталом (повністю або частково) дочірніх підприємств. Отже, якщо одночасно включити до консолідованого балансу всю суму капіталу дочірніх підприємств та фінансових інвестицій материнського підприємства в дочірні підприємства, це призведе до подвійного рахунку цих сум. При цьому слід пам'ятати, що згідно з П(С)БО 12 фінансові інвестиції у дочірні підприємства повинні обліковуватися за методом участі в капіталі, згідно з яким балансова вартість інвестиції відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частини інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.
У процесі виключення балансової вартості фінансових інвестицій материнського підприємства визначається вартісна різниця,
яка потребує перекласифікації.
Вартісна різниця — це різниця між вартістю придбання чистих активів (капіталу) дочірнього підприємства та балансовою вартістю цих активів на дату придбання. Перекласифікація цієї вартісної різниці означає її розподіл між відповідними активами.
2. Нарахувати амортизацію гудвілу та суми до оцінки необоротних активів, що підлягають амортизації. Якщо в результаті перекласифікації вартісної оцінки частина
фінансових інвестицій материнського підприємства в дочірні підприємства визнається в консолідованому балансі як гудвіл та інші необоротні активи, необхідно нарахувати амортизацію цих активів за період після придбання.
3. Виключити всі внутрішньогрупові операції та сальдо.
Внутрішньогрупові операції — це операції між материнським і дочірніми підприємствами та дочірніми підприємствами однієї групи.
Прикладами таких операцій є реалізація товарів, основних засобів, надання позик, виплата дивідендів. Внутрішньогрупові операції відображаються в обліку підприємств групи відповідно як доходи та витрати.
Такі доходи та витрати вираховуються при консолідації, оскільки вони є лише переміщенням ресурсів з одного підприємства
даної групи в інше і не змінюють консолідовану суму чистих активів групи.
Наслідком внутрішньогрупових операцій може бути внутрішньогрупове сальдо та нереалізовані прибутки і збитки.
Внутрішньогруиове сальдо — це сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій.
Якщо розрахунки по внутрішньогрупових операціях на дату консолідації не завершені, тоді в балансах підприємств групи буде відображено відповідно сальдо дебіторської та кредиторської заборгованості, яке також необхідно виключити при консолідації.
У свою чергу, результатом внутрішньогрупової реалізації активів можуть бути нереалізовані прибутки та збитки.
Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій — прибутки та збитки, які виникають унаслідок внутрішньогрупових операцій і включаються до балансової вартості активів підприємств. Згідно з П(С)БО 12 сума нереалізованого прибутку і збитку відображається у складі фінансового результату підприємства лише після перепродажу оборотних активів іншим особам або в міру амортизації необоротних активів.
Нереалізовані прибутки та збитки повністю вираховуються підчас консолідації, окрім збитків, які не можуть бути відшкодовані.
4. Визначити та виокремити частку меншості в чистих активах і чистому прибутку (збитку) дочірніх підприємств.
Частка меншості — це частина чистого прибутку (збитку) та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материн- ському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства).
Частку меншості слід відображати в консолідованому балансі
окремо від зобов'язань та власного капіталу материнського під приємства в описуваному рядку «Частка меншості». Частка меншості у чистому прибутку (збитку) дочірніх підприємств також відображається окремою статтею у Звіті про фінансові результати в описуваному рядку «Частка меншості».
Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємства перевищує частку меншості в капіталі цього дочірнього підприємства, тоді на суму такого перевищення та наступних збитків, віднесених до частки меншості, зменшується частка материнського підприємства у власному капіталі групи. Це правило не стосується тієї частини збитків, щодо якої меншість має невідмовне зобов'язання і здатна покрити збитки.
Якщо згодом дочірнє підприємство отримає чистий прибуток, то весь цей прибуток зараховується до частки материнського
підприємства, доки не будуть відшкодовані збитки частки меншості, які були списані раніше за рахунок частки материнського
підприємства.
5. Виключити дивіденди, пов'язані з кумулятивними привілейованими акціями дочірнього підприємства, які утримуються за
межами групи. Якщо дочірнє підприємство має в обігу кумулятивні привілейовані акції, які утримуються за межами групи,материнське
підприємство вираховує з консолідованого прибутку суму дивідендів по таких акціях незалежно від оголошення дивідендів.
6. Визначити та відобразити відстрочені податкові активи та зобов'язання, які виникли в процесі консолідації.
Відстрочені податкові активи та зобов'язання відображаються в консолідованій фінансовій звітності згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».
7. Визначити та відобразити курсові різниці, що виникають у результаті консолідації фінансових звітів зарубіжних дочірніх підприємств.
Для включення у консолідовану звітність статті фінансових звітів зарубіжних дочірніх підприємств відображаються у грошовій одиниці України із застосуванням таких процедур:
а) монетарні і немонетарні статті (крім статей власного капіталу) перераховуються за валютним курсом на дату балансу; ються за валютними курсами на дату операцій, за винятком випадків, коли звітність дочірнього підприємства складена у валюті країни з гіперінфляційною економікою.
Для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів кожного місяця може застосовуватися середньозважений валютний
курс за відповідний місяць.
Різниця між підсумком перерахованих статей активу та пассиву балансу дочірнього підприємства відображається у консолідовано-
му балансі в рядку «Накопичена курсова різниця».
При цьому від'ємна курсова різниця наводиться в дужках і вираховується під час визначення підсумку розділу 1 пасиву балансу.
Для здійснення перелічених коригувань та визначення консолідованих сум на практиці використовується спеціальна робоча таблиця.
