- •98. Місце ризиків у фінансовому менеджменті.
- •99. Політика управління фінансовими ризиками.
- •100. Концепції організації управління ризиками.
- •101. Модель управління фінансовими ризиками та її сутність.
- •102. Структура моделі управління изиками.
- •103. Ідентифікація ризиків.
- •104. Хеджування як інструмент нейтралізації ризиків.
- •105. Зовнішнє страхування фінансових ризиків.
- •106. Механізм диверсифікації фінансових ризиків.
- •107. Кількісні показники, що використовуються в моделі управління фінансовими ризиками.
- •108. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.
- •109. Звіт про фінансові результати та його роль у фінансовому менеджменті.
- •110. Бухгалтерський баланс, його характеристика як об’єкта фінансового менеджменту.
- •111. Аналіз звіту про рух грошових коштів в управління фінансами суб’єктів господарювання.
- •112. Аналіз основних показників консолідованої фінансової звітності.
- •113. Фінансове планування як основа фінансового механізму управління.
- •114. Методи фінансового планування та їх класифікація.
- •115. Сутність і цілі внутрішньофімового фінансового прогнозування і планування.
- •116. Роль прогнозів у фінансовому плануванні. Стратегічне планування на підприємстві.
110. Бухгалтерський баланс, його характеристика як об’єкта фінансового менеджменту.
Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс уможливлює оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок заведено
називати читанням балансу. Вміння читати баланс — важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж уміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильний висновок про фінансовий стан і виробничу діяльність інших
компаній.
Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов 'язання і власний капітал.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.
Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є:
• активи;
• зобов'язання;
• власний капітал.
Активи і зобов'язання при їх аналізі не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.
Під час аналізу балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.Горизонтальний аналіз полягає у зіставленні фінансових даних підприємства за два періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях.
Вертикальний аналіз балансу дає змогу зробити висновок про структуру балансу у звітному періоді, а також проаналізува- ти динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100 % і
кожну статтю фінансової звітності подають у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.
За допомогою горизонтального аналізу менеджер робить висновки з пиводу того як за рік зменшились (збільшились) активи і пасиви, і які статті вплинули на цей факт, і розробляє рекомендації з випавлення цієї ситуації, а за допомогою вертикального аналізу більше спостерігає чи частка певної статті в загальній сукупності достатня для нормального функціонування підприємства (банку).
111. Аналіз звіту про рух грошових коштів в управління фінансами суб’єктів господарювання.
Наступним звітом, який складає підприємство, є звіт про рух грошових коштів (форма № 3). Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період.
Для складання звіту про рух грошових коштів використовують показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.
Процес складання звіту про рух грошових коштів включає п'ять основних етапів:
У примітках до фінансової звітності слід розкрити інформацію про рух грошових коштів:
а) склад грошових коштів та їх еквівалентів;
б) склад статей «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, які об'єднують кілька видів грошових потоків;
в) негрошові операції інвестиційної і фінансової діяльності;
г) наявність значного сальдо грошових коштів та їх еквівалентів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.
У разі придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду слід розкривати:
—загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;
—частину загальної вартості майнового комплексу, яка булла сплачена або отримана у формі грошових коштів та їх еквівалентів;
—суму грошових коштів та їх еквівалентів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані;
—суму активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) і зобов'язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.
Фінансовий стан підприємства будь-якого виду діяльності і форми власності значною мірою залежить від руху грошових коштів та правильного управління грошовими потоками.
Аналіз стану грошових коштів підприємства здійснюється на основі бухгалтерського звіту про рух грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів дає змогу аналізувати джерела та сфери споживання грошових коштів компанії.
Рух коштів розглядається за трьома напрямами: за результатами операційної діяльності, за результатами інвестиційної діяльності та за результатами фінансової діяльності.
Аналіз руху грошових коштів багато в чому сприяє виявленню тенденцій у змінах ліквідності та платоспроможності підприємств.
