
- •98. Місце ризиків у фінансовому менеджменті.
- •99. Політика управління фінансовими ризиками.
- •100. Концепції організації управління ризиками.
- •101. Модель управління фінансовими ризиками та її сутність.
- •102. Структура моделі управління изиками.
- •103. Ідентифікація ризиків.
- •104. Хеджування як інструмент нейтралізації ризиків.
- •105. Зовнішнє страхування фінансових ризиків.
- •106. Механізм диверсифікації фінансових ризиків.
- •107. Кількісні показники, що використовуються в моделі управління фінансовими ризиками.
- •108. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.
- •109. Звіт про фінансові результати та його роль у фінансовому менеджменті.
- •110. Бухгалтерський баланс, його характеристика як об’єкта фінансового менеджменту.
- •111. Аналіз звіту про рух грошових коштів в управління фінансами суб’єктів господарювання.
- •112. Аналіз основних показників консолідованої фінансової звітності.
- •113. Фінансове планування як основа фінансового механізму управління.
- •114. Методи фінансового планування та їх класифікація.
- •115. Сутність і цілі внутрішньофімового фінансового прогнозування і планування.
- •116. Роль прогнозів у фінансовому плануванні. Стратегічне планування на підприємстві.
98. Місце ризиків у фінансовому менеджменті.
Адекватність та ефективність моделі фінансового менеджменту в банку, її відповідність потребам ринкового середовища передбачає органічну інтерпретацію в структуру такої моделі функціонально-організаційного блоку, на який буде покладено завдання управління сукупністю ризиків, що виникають у процесі здійснення операційної, інвестиційної, та фінансової діяльності суб’єктом господарювання. При цьому управління такими ризиками спрямоване насамперед на забезпечення стабільності фінансово-господарської діяльності СГ у просторі та часі, а також підтримання належного рівня його конкурентоспроможності у коротко- та довгостроковій перспективах.
Джерелом усієї сукупності ризиків, що формуються в результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності СГ, є будь-яке управлінське фінансове рішення щодо тієї чи іншої господарської операції, в рамках діяльності СГ. Тому управління ризиками є об’єктивною необхідністю та обов’язковою умовою ефективності моделі фінансового менеджменту в банку. При цьому управління ризиками забезпечує узгодженість фінансово-господарської діяльності СГ за такими напрямками, як операційна та інвестиційна діяльність, фінансування та фінансовий контролінг, які в сукупності і формують сукупність систему фінансового менеджменту на п-ві(в банку).
У свою чергу, трансформація результативності моделі управління фінансовими ризиками п-ва в її ефективності у ринкових умовах господарювання безпосередньо залежить від рівня адекватності фінансово-математичного, інформаційно-методологічного, а також нормативно-правового забезпечення такої моделі специфічним потребам фінансового менеджменту на конкретному п-ві (в конкретному банку). При цьому під поняттям «забезпечення моделі управління ризиками» необхідно розуміти сукупність інформаційних каналів, механізмів, форм збору, первинного зведення, узагальнення та обробки фінансової інформації з метою покриття потреб виявлення, ідентифікації, оцінки та нейтралізації господарських ризиків у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності СГ.
99. Політика управління фінансовими ризиками.
Політика управ-ня фін ризиками являє собою частину спільної фін стратегії під-ва, яка заключ-ся в розробці с-ми заходів по нейтралізації можливих негативних фін наслідків ризиків, пов’язаних із здійсненням різних аспектів фін д-ті. Форм-ня та реаліз-я політики управ-ня фін ризиками передбачає здійсненя таких заходів: 1) ідентифікація окремих видів ризиків, пов’язаних з фін д-тю; 2) оцінка широти та достовірності інформ-ї, яка необхідна для визнач рівня фін ризику; 3) вибір і викор-ня відповід методів оцінки ймовірності настання ризикованої події по окремим видам фін ризиків; 4) визнач розміру можливих фін втрат при настанні ризикованої події по окремим видам фін ризиків; 5) дослід-ня факторів, які вплив на рівень фін ризиків під-ва; 6) встанов-ня гранично допустимого рівня фін ризиків по окремим фін операціям і видам фін д-ті; 7) визнач направлення нейтралізації негативних наслідків окремих видів фін ризиків; 8) вибір і викор-ня внутр мех-мів нейтралізації негативних наслідків окремих видів фін ризиків; 9) вибір форм і видів страх-ня окремих фін ризиків під-ва; 10) оцінка результативності нейтраліз-ї і орг-ї моніторінга фін ризиків.
Фактори поділ-ся на 2 види:
1) об’єктивні: рівень екон. розвитку країни; хар-р держ. регул-ня фін. діял-ті підпр-в; темпи інфляції в країні; кон’юктура попиту та пропозиції на фін. ринку; рівень конкуренції в окремих сегментах фін. ринку; рівень криміногенної обстановки в країні; фактори форс-мажорної групи.
2) суб’єктивні: основні параметри фін. стратегії підпр-ва; фін. менталітет власників і менеджерів у політиці припустимих ризиків; розмір власного капіталу підпр-ва; стр-ра використ-го капіталу; склад використ-них активів; хар-р викор-них фін. інстр-тів при проведенні окремих фін. оп-цій; достатність викор-ної інф-ної бази фін. менеджменту; хар-ка партнерів по фін. оп-ціях; рівень кваліфікації фін. менеджерів.