- •План заняття
- •1.1. Загальні положення
- •Приклад розрахунку особистого ризику.
- •1.2. Зміст практичної роботи
- •1.3. Контрольні запитання
- •План заняття
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біоритми працездатності людини
- •2.2.1. Методика розрахунку біоритмів
- •2. Контрольні запитання
- •3. Розрахунок осередку ураження при землетрусах
- •План роботи:
- •3.1.Природні надзвичайні ситуації
- •3.2. Землетрус та його характеристики
- •Інтенсивність землетрусу в балах за шкалою мsк
- •3.3. Методика розрахунку осередку ураження при землетрусі
- •Контрольні запитання
- •4. Первинні засоби гасіння пожеж
- •План роботи
- •4.1. Первинні засоби гасіння пожеж
- •4.2. Розміщення і експлуатація первинних засобів гасіння пожеж
- •4.3. Евакуація людей при виникненні пожежі
- •4.4. Зміст практичної роботи
- •4.5.Контрольні запитання
- •Література
- •Додатки
- •Ризик передчасної смерті в сша [4]
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •До експертної оцінки небезпеки
- •Ризик загибелі від невиробничих небезпек
- •Ризик смерті від нещасних випадків і ризик смерті від хвороб для чоловіків різного віку за даними вооз ( на 1 людину за рік)
- •Коефіцієнт розподілу нещасних випадків за статтю (в долях одиниці)
- •Класифікація відносної безпеки діяльності
- •Дані про токсичність окремих потенційних канцерогенів
- •Стандартні середні характеристики людини
- •1.Тест Руф’є-Діксона для визначення фізичного стану людини (серцево-судинна система).
- •2. Експрес - оцінка фізичного рівня здоров’я (за г.Л. Апанасенко)
- •3. Оцінка фізичного стану за величиною мск у мл/хв/кг (по Куперу к.)
- •4. Енергетичні межі різних груп фізичного стану в кДж/хв (по Амосову м.М.)
- •5.Тест на визначення темпераменту д.2.5.
- •Ключ до тесту на визначення темпераменту
- •Тест самооцінки нахилів
- •Аркуш відповідей
- •Висновки
- •Шкала Ріхтера, що характеризує величину землетрусу
- •Зразок інструкції до плану евакуації
- •Пожежонебезпечні норми розмірів приміщення, при проведенні масових заходів
- •Технічні характеристики деяких вогнегасників
4.2. Розміщення і експлуатація первинних засобів гасіння пожеж
Розміщення вогнегасників повинно відповідати наступним вимогам: висота підвісу повинна бути не більше 1,5 м від нижнього краю вогнегасника до підлоги і не менше 1,2 м від краю дверей при їх відчиненні. Крім того, вогнегасник треба встановлювати так, щоб було видно інструкцію на корпусі. Заряджання і перезаряджання вогнегасника проводять у відповідності до інструкції. Газові вогнегасники необхідно оберігати від нагрівання. Пінні вогнегасники на зимовий період бажано занести в опалюване приміщення.
В процесі експлуатації корпуси вогнегасників повинні випробовуватись гідравлічно на протязі 1 хв.:ВПП ( щорічно); ВК (1 раз на 5 років).
Після першого року експлуатації пінних вогнегасників випробовується 26% усіх вогнегасників, після двох – 50%, після трьох – 100%.
Більш простий спосіб перевірки якості заряду – це приведення в робочий стан 2/3 вогнегасників, заміри часу дії та дальності струменя. Ці величини повинні бути близькими до паспортних. Стан заряду вуглекислотного вогнегасника контролюють не рідше одного разу на три місяці. Якщо вага заряду вогнегасника зменшиться на 20%, то він перезаряджається.
Як первинні засоби для гасіння пожежі можна використовувати суху землю, пісок, повсть з брезенту, войлоку або азбестові полотна.
Пісок повинен зберігатись у щільно закритих ящиках. Якщо помічено, що пісок вологий і утворилися грудки, то його необхідно просушити і просіяти. Повсть повинна зберігатись у металевих футлярах з кришками. Один раз на місяць її необхідно просушувати і очищати від пилу.
До протипожежного інвентарю відносяться багри, ломи, лопати, сокири, відра. Цей інвентар повинен бути пофарбований у червоний колір. Забороняється використовувати його для інших цілей. Комплекти цього інвентарю збирають на спеціальних щитах, котрі знаходяться на видних і доступних місцях. На кожному із щитів повинні бути:
- сокири - 2 шт.
- ломи і лопати -2 шт.
- багри . -2 шт.
- відра -2 шт.
- вогнегасники -2 шт.
Біля щита повинен стояти ящик з піском (не менше 0,5 м3 ). Усі навчальні приміщення повинні бути забезпечені засобами пожежегасіння у відповідності до вимог.
Школи-інтернати з цілодобовим перебуванням у них дітей, повинні забезпечуватись пожежною охороною, яку обслуговує спеціально виділена особа.
Кожен працівник навчального закладу, помітивши пожежу, повинен:
- негайно повідомити про це адміністрацію і пожежну охорону (тел. 01), вказавши при цьому точне місце пожежі і наявність у приміщенні людей;
- виставити зустрічаючого;
- почати евакуацію учнів у безпечне місце до прибуття пожежної охорони (починати слід з молодших класів);
- приступити до гасіння пожежі первинними засобами гасіння пожеж, які є в наявності;
- дати сигнал небезпеки для місцевої ДПД (добровільної пожежної дружини).
Для організації боротьби з вогнем необхідно знати основні прийоми гасіння пожежі.
При загоранні ізоляції або обмотки електроприладів спершу потрібно вимкнути мережу. Гасіння електроустановок, які знаходяться під напругою, за допомогою води або пінного вогнегасника, – неприпустиме. Для цього потрібно використовувати вуглецево-кислотні або порошкові вогнегасники.
При гасінні пожежі, яка виникла в приміщенні, де зберігається деревина, використовують воду. При цьому на початку збивають полум’я із зовнішнього краю зони вогнищу, а потім переносять струмінь в епіцентр пожежі. Потрібно періодично зволожувати штабеля з горючими матеріалами і стіни та стелі приміщення, які розміщені поблизу пожежі.
При гасінні верхніх частин стін, стелі або високих предметів, вогнегасник потрібно тримати під кутом до підлоги, не більше 15, так як при іншому положенні вихід піни швидко припиниться.
Якщо пінними вогнегасниками гасять палаючі рідини, то струмінь направляють на краї утвореної калюжі і поступово покривають усю палаючу поверхню
Переміщуватись у задимленому приміщенні потрібно біля стін, зігнувшись, оскільки внизу менше диму. Для полегшення дихання ніс і рот прикривають мокрою хусткою. Одяг, що загорівся на людині, гасять, накривши його чим-небудь, щоб припинити доступ повітря.