2.2.1. Методика розрахунку біоритмів

1. Визначити кількість прожитих днів:

n=365∙В+n_в+n₁,

де В – вік людини;

n_в- кількість прожитих високосних років;

n₁- кількість днів, прожитих з останнього дня народження.

2. Кількість прожитих циклів:

• фізичних: N_ф = ,

• емоційних: : N_е = ,

• інтелектуальних: N_і =

Квадратні дужки вказують, що в розрахунках враховується лише ціла частка числа.

3. Визначити день циклу " на сьогодні", це потрібно, щоб "прив'язати" біоритми до потрібної нам дати (дати побудови):

Д_ф = п - 23∙N_ф;

Д_е = п - 28∙N_є;

Ді = п - 33∙N_i.

4. Побудувати числову вісь, позначити на ній крапкою m. А. – дату побудови.

Побудувати графіки біоритмів, враховуючи, що на день побудови m.А. день фізичного циклу - Д_ф, емоційного - Д_е, інтелектуального - Д_і ( дивись графіки стандартних біоритмів мал.2.1).

Рис.2.2. До побудови графіків біоритмів

1- фізичний цикл; 2-емоційний цикл,3 - інтелектуальний цикл.

5.Після побудови графіків позначити числа на осі (mА – день обліку).

6. Аналіз графіків біоритмів з точки зору БЖД полягає в визначенні дат критичних днів та урахуванні цього в практичній діяльності.

2. Контрольні запитання

1. Схема взаємодії організму людини з оточуючими середовищем.

2. Що таке гомеостаз, адаптація?

3. Загальні властивості аналізаторів людини.

4. Поняття про психофізіологічний стан людини.

5. Визначення фізичного стану людини.

6. Психологічні особливості людини з точки зору БЖД.

7. Фактори, які впливають на психофізіологічний стан людини.

8. Як можна розподілити людей за біоритмічними типами працездатності?

9. Характеристика біологічних ритмів людини ( фізичний, емоційний, інтелектуальний).

10. Яка роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини?

3. Розрахунок осередку ураження при землетрусах

Мета заняття: закріпити знання з класифікації надзвичайнихситуацій, засвоїти методику визначення осередку ураження при землетрусах

План роботи:

1. Класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Надзвичайні ситуації природного характеру: повінь, ураган, смерч, зсув.

3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії з викидом СДОР або радіоактивних речовин.

4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру: тероризм, натовп, вибухонебезпечні об’єкти.

5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі ( техногенне середовище).

Література [1],[ 2]

3.1.Природні надзвичайні ситуації

Надзвичайні ситуації природного характеру є прямим наслідком особливо небезпечних явищ, під якими розуміють будь-які зміни оточуючого середовища, котрі загрожують життю людини, різко ускладнюють його господарську та іншу діяльність. За ступенем небезпеки вони поділяються на чотири категорії:

1. Екстремальні природні явища – відхилення від середніх багаторічних показників закономірного вияву природних процесів типових для даної території.

2. Стихійні природні явища, що знищують матеріальні цінності, які створені людьми та загрожують життю та здоров’ю населення.

3. Стихійні лиха і непередбачені процеси, що супроводжуються руйнівними діями щодо самої природи, знищенням матеріальних цінностей та загибелі людей.

4. Природні катастрофи і стихійні процеси особливо руйнівної сили, що розповсюджуються на велику територію та призводять до масової загибелі людей, тваринного і рослинного світу.

За походженням розрізняють природні, антропогенні, біогенні та техногенні особливо небезпечні явища: за часом розвитку – раптові, короткоперіодичні, багаторічні та вікові.

Відомо понад 30 видів природно особливо небезпечних явищ, які об’єднаються у такі групи:

1.Літосферні – землетруси, виверження вулканів, гірські обвали, викиди гірських порід, карст та термокарст, ерозія ґрунтів, підземне обмерзання тощо.

2. Гідросферні – цунамі, повені, льодові затори, ожеледиця, обмерзання суден та гідротехнічних споруд.

3.Топологічні – пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі: зсуви, селі, підтоплення, снігові лавини.

4.Атмосферні – бурі, смерчі, урагани, грози, зливи та снігопади, град, ожеледь, посухи, пожежі, заморозки, екстремальне низькі температури, обмерзання високих споруд та літальних апаратів.

Більшість особливо небезпечних явищ взаємопов’язана та обумовлена фізичними законами розвитку Землі. Деякі з них розвиваються локально, інші охоплюють великі регіони, окремі держави та материки. Інколи вони поширюються по всій земній кулі, набуваючи глобального характеру. Частина особливо небезпечних явищ може несподівано активізуватися під впливом господарської діяльності людини, наприклад, при вирубці лісу, будівництві великих інженерних споруд тощо. Одночасний розвиток всієї сукупності таких явищ малоймовірний, проте виникнення одного небезпечного процесу може викликати серію інших, навіть більш небезпечних. Велику небезпеку для людства в екологічному значенні становлять стихійні лиха та катастрофи. Лише за останні два десятиріччя вони призвели до загибелі 3 млн. чоловік, а загальна вартість збитків досягла 100 млрд. доларів.

Слід також зазначити, що останнім часом виявляється чітко виражена тенденція до збільшення повторюваності природних катастроф. При цьому число жертв у кожне наступне десятиріччя зростає приблизно на порядок. Для України характерні практично всі види стихійних явищ.

Великий видобуток корисних копалин, інтенсивне використання земельних, лісових, водних, енергетичних ресурсів, подальший розвиток зрошення і осушення земель, прокладання інженерних комунікацій, (автомобільних доріг і залізничних колій ), ліній електропередач зв’язку, будівництво великих комплексів призводять до порушення природного балансу. Все це сприяє активізації і посиленню стихійних явищ.

Незалежно від джерела зародження стихійні явища характеризуються значною потужністю і різною тривалістю – від декількох хвилин (снігові лавини) до декількох годин (селі), днів (зсуви) і місяців (повені).

Не зважаючи на істотні різниці, всі стихійні явища, що виникають в природі, підпорядковуються загальним закономірностям. По-перше, для кожного виду може бути встановлена специфічна пристосованість у просторі. По-друге, стихійним лихам властива визначена повторюваність (чим більша інтенсивність лиха, тим воно менше повторюється з тією силою). По-третє, з більшою чи меншою надійністю може бути установлена залежність руйнівного ефекту стихійних лих від розмаху, тривалості і інтенсивності геологічних і гідрометеорологічних процесів. Отже, попри несподіваності того чи іншого виду стихійного явища, його можливе виникнення може бути передбачено.