6. Більшовицький переворот у Петрограді. Боротьба за владу в Києві.

Із 18 до 31 (з 5 до 18) жовтня 1917 р. відбулося декілька засіданьЦК РСДРП (б), на яких обговорювали конкретні питання підготовки повстання в Петрограді.

Для політичного керівництва повстанням створили спеціальний орган — Політичне бюро.

Проте члени ЦК Каменєв і Зінов'єв виступили проти рішення про збройне захоплення більшовиками влади та передачі її радам. Свою незгоду вони вислови­ли через газету «Новаяжизнь».

29 (16) жовтнядля безпосередньої підготовки повстання при Петроградській раді створилиВійськово-революційний комітет (ВВК).

До його складу увійшовВійськово-революційний центр ЦК РСДРП (б).

Поступово ВРК установив контроль над більшістю вій­ськових частин гарнізону міста.

Повідомлення про підготовку більшовиками перевороту переко­нали Керенського в необхідності перехопити ініціативу більшовиків.

Вірні уряду війська намагалися взяти під контроль основні райони міста. Проте сил не вистачало.

Вимогу Керенського до передпарла­менту надати йому необмежені повноваження було відхилено.

Протягом 6—7 листопада (24—25 жовтня) військові загони ВРК перейшли в наступ і захопили важливі об'єкти в столиці.

Керенський залишив Петроград і від'їхав до Пскова.

Уранці 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. відбулося засідання ЦК РСДРП (б) за участю Леніна.

Він зажадав рішучих дій: захоплення Зимового палацу та повалення Тимчасового уряду.

Було ухвале­но склад нового уряду. Також Ленін написав відозву«До громадян Росії», де зазначалося: «Тимчасовий уряд скинуто, влада в руках Рад!». Він хотів поставити IIз'їзд рад перед фактом передачі влади.

7 листопада (25 жовтня) розпочав роботу IIз'їзд рад робітничих і солдатських депутатів.

Серед 649 делегатів 390 були більшовики. Хоча деякі делегати виступали за мирне розв'язання питання влади і проти збройного повстання, загони ВРКблизько другої години ночі 26 жовтня заарештували Тимчасовий уряд.

Тим часом з'їздпродовжував працювати.

Після оголошення про арешт Тимчасового уряду було зачитано відозву, написану Леніним, про перехід влади до рук IIз'їзду рад.

На вечірньому засіданні з'їзду виступивЛенін. Він запропонував делегатам Декрети про мир і про землю.

Декрет про мир проголошував

• негайне перемир'я на фронті з Ні­меччиною;

• початок переговорів з воюючими сторонами;

• укладення миру без анексій і контрибуцій.

Декрет про землю містив таке:

• націоналізація та конфіскація всіх поміщицьких земель та їх передача радам селянських депутатів для зрівняльного розподілу (150 млн. десятин землі);

• передача селянам реманенту й худоби з поміщицьких садиб (на суму 3 млн. крб.);

• скасування боргу селян на суму 3 млрд. крб.

З'їзд обрав вищі органи державної влади:

• Всеросійський централь­ний виконавчий комітет, до якого увійшли більшовики та ліві есери,

• Раду народних комісарів на чолі з Леніним. До уряду ліві есери уві­йти відмовилися.

Головою ВЦВК було обрано Л. Каменева.

Меншовики на знак протесту організували страйк залізничників, який очолив Вікжель (профспілка залізничників).

Основною вимо­гою страйкарів було створення уряду коаліції соціалісти їх партій

без Леніна.

ЦК РСДРП(б)розпочав переговори з профспілкою, що завершилися компромісом.

10 грудня 1917 р. було сформовано ко­аліційний уряд, до якого увійшли п'ять лівих есерів.

Саме підтримка лівими есерами більшовиків врятувала їх від утрати влади.

Отже,підсумком Жовтневого перевороту й роботи IIз'їду радстав прихід до влади в Росії партій ліворадикального крила соціалістич­ного табору.

Жовтневий переворот започаткував буремні події, що докорінно змінили соціально-економічне життя країни і справили величезний вплив на розвиток світу майже до кінця XXст.

Політична ситуація в Україні дещо відрізнялася під загальноросійської. Тут вплив більшовиків був обмежений.

Більш менш значною підтримкою вони користувалисяв промислових центрах і на фронті, тому події в Україні набули іншого розвитку.