2. Корніловський заколот. Загострення відносин уцр із Тимчасо­вим урядом Росії.

• Поразки на фронті,

• розгул анархії та насилля в країні,

• самочинне захоплення землі селянами,

• виступи робітників,

• вимоги надання ав­тономії Україні,

• незалежності Польщі та Фінляндії,

• радикалізація армії,

• катастрофічний спад виробництва,

• інфляція, параліч держав­ного управління — усі ці ознаки загальнонаціональної кризи схиляли правлячі кола до встановлення влади«сильної руки» — диктатури.

Основні складові загальнонаціональної кризи середини 1917 р.

• Прогресуюча розруха народного господарств;

• Зростаючі соціальні конфлікти.

• Загострення міжнаціональних конфліктів.

• Продовження війни.

• Безсилля державної влади.

• Некерованість влади на місцях.

У серпні в Москві відбулася нарада представників промислово-фінансових кіл.

На неї генерал Л. Корнілов(головнокомандуючий росій­ськими військами) надіслав проект пропозицій з наведення порядку в Росії:

• встановлення воєнного стану і

• введення смертної кари в тилу.

Готуючись до перевороту, Корнілов покладав великі надії на під­тримку генералів і офіцерів Південно-Західного ті Румунського фронтів, штабів Київського та Одеського округів.

Він і надіславультиматум Керенськомупро передачу влади і віддав наказ військам наступати на Петроград.

Керенськийоголосив Корнілова зрадником і закликав усі револю­ційні сили захистити революцію.

Для оборони Петрограда створюва­лися ревкоми, робітничі дружини (Червона гвардія), в яких провідну роль відігравали більшовики.

На захист столиці,і виступили гарнізон міста й кронштадтські моряки.

Центральна Рада закликала до боротьби з Л. Корніловим та до під­тримки законного Тимчасового уряду, а в Україні — УЦР.

Завдяки рішучим і швидким діям, консолідації сил революції за­колот було придушено, а його керівників заарештовано.

Корніловський заколот та його наслідки

Причини заколоту

• Поразки на фронтах Пер­шої світової війни

• Вимога заможних верств встановлен­ня влади «сильної руки»

• Наростання со­ціально-еконо­мічних проблем

• Бездіяльність Тим­часового уряду в розв'язанні нагаль­них потреб

↓

Заколот генерала Л. Корнілова7 верес­ня (25 серпня)1917 р.

Промисловці, під­приємці, поміщи­ки, військові.

Робітники, селянство, со­ціалістичні партії, націо­нально-визвольні рухи

↓

Наслідки заколоту

1. Нарос­тання револю­ційної і націона­льно-ви­звольної боротьби народів Росії

2. Наростання соці­ально-економіч­них проблем. Поглиблення за­гальнонаціональ­ної кризи. Вихід на передній план соціально-еконо­мічних питань, які потребува­ли негайного розв'язання

3. Втрата Тимчасо­вим уря­дом опори серед заможних верств су­спільства, генералі­тету

4. Більшовизація рад. Фор­мування загонів Черво­ної гвардії, підконтроль­них більшовикам. Зміна більшовиками гасел: «Негайне припинення війни», «Земля — селя­нам!», «Уся влада Ра­дам!», «Федералізація Росії!».

Наростання загрози лі­вого перевороту.