6. Скликання Всеукраїнських Установчих Зборів.

7. Тільки ВсеукраїнськіУстановчі Збори (Сойм), що будуть обрані нагаль­ним, рівним, прямим і таємним голосуванням, мають права приймати закони України.

8. Запровадження особливого податку на рідну справу .

9. Визнано необхідність розроблення закону про землю після конфіска­ції поміщицьких, казенних, царських, монастирських, згідно з яким, право порядкувати українськими землями, право користуватися ними належало тільки народу України.

І Універсал —акт конституційного значення, яким утверджувалося право українського народу на створення власної державності.

28 (І5)червня 1917р. Було створено ГенеральнийСек­ретаріат.

14(1) Вересня 1917 р. Генеральний Секретаріат був визнаний Тимчасовим Урядом і затверджено його склад.

За час існування Генеральний Секретаріат (Рада Народних Міністрів) до 16 (З)січня 1918 р. відбулося 63 засідання, на яких було розглянуто 430 питань.

Склад Генерального Секретаріату і кількість генеральних секре­тарів не був сталим і неодноразово змінювався.

Так з'явились

- Гене­ральний секретар праці;

- торгівлі та промисловості;

- шляхів сполучен­ня;

- пошти і телеграфу;

- морських справ;

- міжнародних справ;

- у справах великоруських, польських та єврейських;

- Генеральний контролер.

2.II. Універсал уцр та його наслідки.

Тимчасовий уряд та консервативні кола Росії засудили І Універ­сал, оголосивши його виявом сепаратизму.

На цих позиціях стояли й загальноросійські партії, що діяли в Україні.

Уряд готовий був за­стосувати проти Ради силу, але його бездіяльність у соціально-еко­номічній сфері й курс на війну до переможного кінця призвели до послаблення популярності урядових партій і, врешті-решт, до чер­вневої політичної кризи.

Незадоволення посилив і провал наступу на Південно-Західному фронті, коли за місяць боїв російська армія остаточно втратила Галичину й 150 тис. осіб загиблими.

У такій ситуації конфронтація Тимчасового уряду з УЦР була недоречною.

Незважаючи на негативне ставлення до національного руху, Тимчасовий уряд змушений був шукати угоди з УЦР.

29 червня 1917 р. до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду в складі О.Керенського, М. Терещенка, І. Церетелі.

Під час напру­жених переговорів було вироблено основні засади компромісу, які Центральна Рада оформила у IIУніверсалі.

IiУніверсал уцр

Причини прийняття:

1. Паритет сил між Тимчасовим урядом і УЦР

2. Прихильність лідерів УЦР до ідеї автономії України

3. Взаємний пошук поро­зуміння УЦР і Тимчасо­вого уряду

↓

Переговори делегації Тимчасового уряду (М. Терещенко, О. Керенський, І. Церетелі) з представниками УЦР у Києві (10 липня (29 червня) — 16(3) липня 1917 р.)

↓

Домовленості були оформлені: Тимчасовим урядом як постанова «Про національно-політичне становище України», УЦР як IIУніверсал, датова­ний 16(3) липня 1917 р.

↓

Основні положення iiУніверсалу

1. УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали на території України, тим самим перетворившись на представницький орган краю.

2. УЦР повинна була виділити зі свого складу Генеральний Секретаріат, який будепредставлено Тимчасовому уряду і затверджено як носій найви­щоївиконавчої влади в Україні.

3. УЦР повинна підготувати, у згоді з національними меншинами, закон про ав­тономний устрій України, що буде затверджений Установчими зборами.

4. При кабінеті військового міністра, генеральному штабі й верховному головнокомандуючому Рада матиме своїх представників; не заперечувалось здійснення українізації військових частин.

Центральна Рада під тиском об'єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки Тимчасовому уряду:

• УЦР відмовлялась від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських Установчих зборах

• Не окреслювалася територія, на яку поширювалася влада Центральної Ради та Генерального Секретаріату.

• Не уточнювалися повноваження Генерального Секретаріату

Наслідки оприлюднення II Універсалу

• Виступ самостійників у Києві

• Падіння авторитету УЦР

• Липнева криза Тимча­сового уряду

Історичне значення II Універсалу

1. Остаточно виявив негативне ставлення російських демократів щодо українського питання, незважаючи на всі їхні попередні заяви.

2. Став ще одним кроком до становлення автономії України