8. Яке взаєморозміщення швів та тім'ячок на голівці плода?

Лобний шов знаходиться між лобними кістками, стрілоподібний – між тім'яними. Вінцевий – між обома лобними та обома тім'яними, а лямбдоподібний – між двома тім'яними та потиличною кістками.

Велике тім'ячко знаходиться між задніми частинами обох лобних та передніми частинами обох тім'яних кісток і являє собою сполучнотканинну пластинку ромбоподібної форми. Мале тім'ячко має форму трикутника і знаходиться між задніми частинами обох тім'яних кісток та потиличної. Велике і мале тім'ячко з'єднує стрілоподібний шов. Бокові тім'ячка знаходяться: передні – між лобною та скроневою і клиноподібною кістками, заднє – між скроневою, тім'яною та потиличною кістками. У зрілого плода вони закриті.

9. Які розміри голівки зрілого плода?

• Прямий розмір (d.fronto-occipitalis) від перенісся до найбільш виступаючої точки потилиці, дорівнює 12 см, обвід голівки circumferencia fronto-occipitalis дорівнює 35 см.

• Великий косий розмір (d.mentooccipitalis) від підборіддя до найбільш віддаленої точки потилиці дорівнює 13,5 см. Відповідний йому обвід дорівнює 41 см.

• Малий косий розмір (d.subboccipito-bregmaticus) від підпотиличної ямки до середини великого тім'ячка дорівнює 9,5 см. Відповідний обвід дорівнює 32 см.

• Середній косий розмір (d.suboccipito-frontalis) від потиличної ямки до межі волосистої частини лоба дорівнює 10 см. Відповідний обвід дорівнює 33 см.

• Вертикальний розмір (d.sublingva-bregmaticus) від середини великого тім'ячка до під'язикової кістки дорівнює 9,5 см; обвід голівки при цьому дорівнює 33 см.

• Великий поперечний розмір (d.biparietalis) між найбільш віддаленими точ¬ками тім'яних горбиків дорівнює 9,5 см.

• Малий поперечний розмір (d.bitemporalis) між найбільш віддаленими точ¬ками вінцевого шва дорівнює 8 см.

10. Які розміри плечиків, сідниць зрілого плода?

• Поперечник тазової ділянки (d.intertrochanterica) дорівнює 9,5 см. Відповідний обвід дорівнює 28 см.

• Поперечник плечового пояса (d. biacromialis) дорівнює 12 см. Обвід цього розміру 35 см.

11. Які маса і довжина зрілого плода інші ознаки зрілості?

1. Зріст зрілого плода більше 47 см.

2. Маса тіла зрілого плода більше 2500 г.

3. Пупкове кільце розташоване на середині між лоном та мечоподібним відростком.

4. Шкіра рожева, здорова, розвинута. Сироподібна змазка знаходиться тільки в пахових та пахвинних складках шкіри.

5. Нігті прикривають кінці фалангів пальців.

6. Довжина волосся на голівці досягає 2 см.

7. Хрящі вух і носа тугі.

8. У хлопчиків яєчка опущені в мошонку, у дівчаток малі статеві губи й клітор прикриті великими статевими губами.

Фізіологічні зміни в організмі жінки при вагітності

12. Які зміни в ендокринній системі спостерігаються у вагітних?

• гіпоталамус: супраоптичні та паравентрикулярні ядра посилюють утворення окситоцину та вазопресину, вони також беруть участь у регулюванні секреції аденогіпофізом фолі-, лютропіну, кортикотропіну й тиротропіну;

• гіпофіз: збільшення передньої долі гіпофізу за рахунок гіперплазії та гіпертрофії його клітин, зростає секреція гонадотропних гормонів, збільшується продукція пролактину, пригнічується продукція СТГ;

• щитоподібна залоза: збільшується у розмірах (у 35-40% вагітних), функція її збільшується, але залишається еутиреоїдною, підсилюється продукція тироксин-зв’язувального глобуліну, підвищуються рівні загального Т₃ та Т₄, рівень вільного Т₄ залишається в межах норми;

• паращитоподібні залози функціонують з підвищеною активністю, у разі зниження їх функції розвивається гіпокальціемія, що проявляється судомами, спазмами пілоричного відділу шлунку, астматичними явищами;

• наднирники підсилюють продукцію глюкокортикоїдів, що регулюють вуглеводний та білковий обмін і мінералокортикоїдів, що регулюють мінеральний обмін;

• підвищується інсулінорезистентність (чутливість до інсуліну знижується на 50-80%), знижується вживання тканинами глюкози, знижується рівень глюкози в крові;

• яєчники: утворюється нова залоза внутрішньої секреції – жовте тіло, що продукує прогестерон, функціонує перші 3,5-4 місяці вагітності;

• плацента: з 7 доби вагітності відзначається зростання концентрацій хоріонічного гонадотропіну людини та прогестерону, естрогени синтезуються переважно комплексом плацента-плід з метаболітів холестерину матері, а їхня продукція в нормі неухильно збільшується, що забезпечує рост і розвиток матки, регуляцію біохімічних процесів у міометрії, збільшення активності ферментних систем, підвищення енергетичного обміну, накопичення глікогену та АТФ. Плацентарний лактоген – утворюється синцитіотрофобластом плаценти з 5-6 тижня вагітності і його максимальна концентрація визначається на 36-37 тижні вагітності, потім його рівень стабілізується і починає знижуватись з 40-41 тижня вагітності. Концентрація ПЛ прямо корелює з масою плода і різко зростає у разі захворювання нирок у матері.