
- •1. Користуючись системою електромеханічних аналогій, запропонуйте механічні аналоги нелінійного опору та нелінійної провідності.
- •2. Чим, на Вашу думку, відрізняються активні лінії на базі активних провідностей та активних опорів?
- •3. Поясніть якісно, чому на високих частотах нелінійність активних ліній можна вважати слабкою.
- •4. Намалюйте миттєвий розподіл напруги вздовж активної лінії, в якій збуджені дві зустрічні хвилі, для різних початкових співвідношень між їхніми інтенсивностями. Як вони змінюватимуться з часом?
- •1. Коли синхронні коливання у середовищах, описуваних - моделлю, є стійкими щодо збурень?
- •2. Який фізичний зміст функцій () та () в рівнянні для - моделі?
- •3. Які припущення використовуються при виведенні рівняння для фазових хвиль?
- •4. Чи можна описувати короткі хвилі в автоколивному середовищі за допомогою рівняння для фазових хвиль?
- •5. Дайте фізичну інтерпретацію фазовим хвилям.
- •7. Проаналізуйте застосовність понять фазової та групової швидкості до фазових хвиль.
- •1. Чи можна впливати на кінетику відкритих (нерівноважних) систем шляхом зміни зовнішніх параметрів? Відповідь дати на прикладі горіння в комірці та моделі Шльогля.
- •2. Чому з трьох стаціонарних станів бістабільного середовища один виявляється нестійким?
- •3. Якими процесами визначається швидкість і напрямок руху біжучого фронту в середовищі, де протікає хімічна реакція, описувана моделлю Шльогля.
- •5. Якісно намалюйте фазовий потрет для хвилі гасіння
- •6. Проаналізуйте застосовність понять фазової та групової швидкості до біжучих фронтів.
- •7. Від чого залежить ширина фронту хвилі запалювання?
- •8. Якісно охарактеризуйте еволюцію довільного початкового збурення в бістабільному середовищі.
- •9. Чи залежать біжучі фронти від початкових і граничних умов? Як саме?
- •10. Чому фронт лісової пожежі звичайно буває плоским?
- •11. Намалюйте кінетичну функцію для середовища, в якому можливі хвилі заселення.
- •12. У чому відмінність між хвилею заселення та хвилею запалювання в бістабільному середовищі?
- •13. Знак швидкості біжучого фронту може змінюватись в залежності від параметрів моделі. Чи можливо таке для хвилі заселення.
- •14. Як швидкість хвилі заселення залежить від кривини фронту
- •5. Як зміниться профіль біжучого імпульсу при врахуванні дифузії інгібітору?
- •8. Порівняйте між собою залежності швидкості біжучого фронту в бістабільному середовищі та швидкості біжучого імпульсу в середовищі з відновленням від температури.
- •9. Проаналізуйте застосовність понять фазової та групової швидкості до біжучих імпульсів.
- •10. Опишіть еволюцію в часі середовища з відновленням, яке в початковий момент часу характеризується довільними розподілами концентрацій інгібітору та температури.
- •1. Як можна збудити періодичну хвилю в середовищі з відновленням?
- •2. Чому періодичні хвилі в середовищах із відновленням мають обмеження зверху на величину хвильового числа?
- •3. Чому зі зростанням хвильового числа швидкість періодичної хвилі в середовищі з відновленням зменшується?
- •Контрольні питання до розділу 2.1
- •1. Назвіть особливості автохвильових процесів порівняно з іншими відомими Вам типами хвиль.
- •2. Назвіть загальні властивості середовищ, у яких можуть мати місце автохвильові процеси.
- •3. Які автохвильові процеси можливі, на Вашу думку, в активному середовищі, що має три стійкі стани рівноваги?
- •4. Чи буде стійким плоский фронт біжучого імпульсу в двовимірній моделі?
- •Контрольні питання до розділу 2.2
- •1. Як пов’язані властивості середовищ із типами автохвильових процесів, що можливі в цих середовищах?
- •2. До якого типу активних середовищ належить, на Вашу думку, необмежений брюсселятор?
- •3. Порівняйте між собою періодичні автохвилі в активній лінії та в автоколивному активному середовищі.
- •1. Як, на Вашу думку, вплине врахування активних опорів на розраховану частоту генерації автогенератора на активній лінії?
- •1. Як співвідносяться максимальні частоти хвиль у вигляді одиночної та потрійної спіралі в середовищах із відновленням?
- •3. За яких початкових умов у середовищі з відновленням збуджуватиметься спіральна хвиля?
- •4. В однорідному середовищі, де можливе горіння з виділенням інгібітору, збуджена спіральна хвиля. Як залежать розміри її ядра від температури навколишнього середовища? Дайте якісне пояснення.
- •5. Як, на вашу думку, вплине врахування дифузії інгібітору на оцінку розміру ядра спіральної хвилі в порівнянні з моделлю, де така дифузія відсутня?
- •2. Опишіть часову еволюцію фазових хвиль в автоколивному середовищі, яке має два локальні максимуми для частоти локальних автоколивань.
- •3. Як, на Вашу думку, зміняться властивості пейсмекера, якщо збурення в середовищі, яке його породило, не буде аксіально-симетричним?
- •4. Як властивості локального збурення впливають на характеристики відповідного пейсмекера?
- •1. Порівняйте між собою джерела автохвиль типу поділу фронту та типу “луна”
- •Верхній графік це епюра зміни концентрації з часом, а нижній з координатою.
- •7. Намалюйте епюри зміни температури та концентрації інгібітору по обидва боки від джерела типу «луна» з урахуванням взаємної залежності температури стаціонарного стану та концентрації інгібітору.
- •Контрольні питання до розділу 2.3
- •1. Чи існує зв’язок між типами активних середовищ та типами джерел, що існують у цих середовищах?
- •2. Порівняйте між собою ревербератори в середовищах із відновленням та в середовищах автохвильового типу.
- •3. Порівняйте між собою пейсмекери та автопейсмекери.
- •4. Чи можливі, на Вашу думку, автономні джерела періодичних автохвиль у бістабільних середовищах?
- •1. Запропонуйте кілька прикладів систем, у яких можлива дифузійна нестійкість.
- •2. Чи будуть властивості структур, що виникають у двовимірній області внаслідок розвитку дифузійної нестійкості, залежати від форми цієї області?
- •1. Які рівняння використовують для аналізу конвекції Релея – Бенара?
- •2. Як залежить критичне значення різниці температур, при якому виникає конвекція, від товщини шару рідини? Запропонуйте якісне пояснення цієї залежності.
- •3. Який із стаціонарних розв’язків системи Лоренца відповідає термодинамічній гілці?
- •4. Які властивості конвекції Релея – Бенара дозволяє передбачити лінійна теорія?
- •5. Чому без урахування залежності параметрів рідини від температури теорія передбачає стійкість лише для конвективних валів?
- •6. В якому наближенні вдається аналітично проаналізувати формування шестикутних комірок Бенара?
- •7. Який із стаціонарних розв’язків системи рівнянь, що описує формування шестикутних конвективних комірок, відповідає термодинамічній гілці?
- •8. За яких умов можливе формування шестикутних комірок Бенара?
- •9. Який механізм формування шестикутних комірок Бенара?
- •10. Як можна розрахувати розмір комірок Бенара?
- •11. Чи пов’язані між собою розміри конвективних валів і шестикутних комірок для тієї самої системи?
- •12. Які властивості структур при конвекції Релея – Бенара залежать від початкових умов, а які – ні?
- •15. Глибина шару рідини, в якому відбувається конвекція Релея – Бенара, монотонно змінюється в одному напрямку. Вважаючи зміну плавною, опишіть картину утворених структур.
- •1. Опишіть якісно механізм стабілізації струму в баретері.
- •2. З яких міркувань можна визначити величину стуму, що підтримується в баретері при обмеженій зміні прикладеної напруги?
- •3. Як можна збільшити діапазон прикладених напруг, у якому баретер стабілізує струм?
- •4. Чи можливі, на Вашу думку, осциляції струму в баретері навколо критичного значення?
- •5. Чи можливий, на Вашу думку, ефект баретування, якщо високотемпературний та низькотемпературний питомі опори змінюються вздовж дротини? Відповідь обґрунтуйте.
- •6. Користуючись ступінчастою апроксимацією залежності питомого опору нитки баретера від температури, якісно зобразіть вольт-амперну характеристику баретера.
- •Контрольні питання до розділу 2.4
- •2. У чому полягає якісна відмінність між формуванням дисипативних структур у випадках баретування та конвекції Релея – Бенара?
- •3. Порівняйте між собою дисипативні структури в баретері та шарі рідини, який підігрівається знизу, з точки зору впливу початкових та граничних умов.
- •4. Порівняйте між собою автохвилі та дисипативні структури. Що в них спільного і що відмінного?
- •5. Чи можуть в одному й тому ж самому середовищі виникати автохвилі й дисипативні структури? Відповідь обґрунтувати.
7. Від чого залежить ширина фронту хвилі запалювання?
На
це питання можна відповісти точно, якщо
обрати модельну функцію f(u) у формі
,
(тоді
вдається про інтегрувати рівняння
до кінця). Перейшовши до фазових змінних
(w=du/d)
і про інтегрувавши рівняння
можна отримати розв’язок у вигляді
,
де
.
Повертаючись до старих змінних
(розв’язуючи
)
можна отримати
,
де 0
– стала інтегрування (u=u(ξ), ξ=x-V0t
змінні автомодельного розв’язку). Тоді
профіль хвилі перекидання матиме
вигляд:
|
Рис. 2.1.7. Профіль хвилі перекидання. |
Ширина
фронту хвилі може бути оцінена як
,
тобто чим сильніша дифузія, тим більш
розмитим буде фронт хвилі перекидання.
8. Якісно охарактеризуйте еволюцію довільного початкового збурення в бістабільному середовищі.
При
аналізі будемо вважати, що часи релаксації
1,3
(
)
до обох стійких стаціонарних станів
u1,
u3
значно менші від характерного часу
проходження хвилі перекидання t
(
).
Тоді за довільних початкових умов
система спершу в кожній точці простору
за малі часи порядку 1,3
буде релаксувати до того стаціонарного
стану, в область притягання якого
потрапляють початкові умови.
Якщо в початковий момент часу всюди u(x)<u2, система за час порядку 1 еволюціонує до однорідного стаціонарного стану u1. Якщо в початковий момент часу всюди u(x)>u2, система за час порядку 3 еволюціонує до однорідного стаціонарного стану u3.
Якщо
в початковий момент часу в середовищі
співіснують області з u(x)<u2
та u(x)>u2,
то воно спершу в кожній точці простору
за малі часи порядку 1,3
буде релаксувати до того стаціонарного
стану, в область притягання якого
потрапляють початкові умови. Після
цього в середовищі побіжить хвиля
перемикання, напрямок якої визначається
“різницею потенціалів” Ф
(
),
і в середовищі врешті решт встановиться
той із станів u {u1;u3},
якому відповідає більше значення
потенціалу Ф(u). Зокрема, дві зустрічні
хвилі перемикання загасять одна одну.
Якщо Ф=0, то V0=0, тобто в середовищі можливе співіснування областей u=u1 і u=u3. Це – випадок формування стаціонарної дисипативної структури.
|
Рис. 2.1.8. Швидка релаксація бістабільного середовища до стаціонарних однорідних станів. |
9. Чи залежать біжучі фронти від початкових і граничних умов? Як саме?
В
бістабільних середовищах фронти біжучих
хвиль не залежать від початкових і
граничних умов, а визначаються лише
властивостями середовища. Початкові
умови задають тільки напрямок поширення
хвиль і відповідні значення координат
з часом (прив’язані до конкретної
системи координат). Так до прикладу
швидкість хвилі перемикання, час
перемикання залежать виключно від
коефіцієнта дифузії D та кінетичної
функції
.
Якщо розглядати фронт хвилі перемикання
в двовимірному випадку, то він прагне
прийняти плоску форму і різні опуклості
і западини з часом випрямляються за
рахунок різних швидкостей руху (рис.
2.1.9).
|
Рис. 2.1.9. Еволюція збурень плоского фронту перекидання в бістабільному середовищі. |
Така поведінка біжучих фронтів притаманна всім автохвилям, що поширюються в розпділенних активних нелінійних дисипативних середовищах.