3.Мета,завдання фінансового менеджменту.

Підприємства, які функціонують в умовах ринку, мояуть ставити перед собою в процесі фінансоютгосподарськоїдіяпьностірізну мету і вирішувати рвнізавдання.

Для суб'єктів підприємницької діяльності, тобто для переважної більшості підприємств, які функціонують в умовах рингу, метою створення є отримання прибутіу, а мета фінансового менеджменту формулюється залежно від основних стратегічних цілей підприємства і основних еюномнних теорій, які існують на цей час і визначають мету та завдання фін ансового менеджменту.

Насьогодні метою фінансового менеджменту, яка полягає в досягненні цілей підприємства, є:

• досягнення іпідтримання ви сотого рівня коніурентоспроможностіпідприємства;

• максимізаціяприбутгу акціонерів (власників);

• забезпечення зросганняобсягівреалваціїпродукції;

• м аксимізація риню во ї вар тості підприємства;

• забезпечення виооких темпів енономнного зростання;

• забезпечення ви со того рівня рентабельності виробничо-го сподар ської діяльності;

• максимвація прибулу підприємства;

• мінімізація витраттощо.

Оскільки метою створення суб'єктів підприємницької діяльності є отримання прибутіу, основною метою фінансового менеджменту тривалий час вважали максимізацію прибулу підприємства. Однак численні приклади невдалої інвестиційної політики відомих корпорацій свідчили про іс. що зншні прибутки не молуть забезпечити стабільне еюномнне зростання підприємства і ниіірпОу і акціонерів, якщо розподіл приб^пу та його використання не були ефективними.

Про зростання підприємства та підвищення зацікавленості до нього інвесторів свідчать її' 11 шшшяринювої вартості його акцій, а отже, ринювої вартості самого підприємства.

<) іже, основною метою фінансового менеджменту на підприємстві більш доцільно вважати ми кгнмЬмцЬо ринкової вартості підприємства, оскільки досягнення цієї мети, як правило, свідчить при ингишИ емэномнний потенціал підприємства, забезпечення добробуту акціонерів, максимальні та стнб іл Ы1 і прибутки.

Др основних завдань фінансового менеджменту відносять:

• планування фінаноово-господарсьюїдіяльностіпідприємсгва;

• форму ванн я необхідно їресурсноїб ази;

• оцінка ефективності капіталовкладень і забезпечення к фінансування на найбільш вигідній

основі;

• управлння грошовими фондами підприємства;

• забезпеч ення ведення кваліфікованого бухгалтерського обліку;

• формуванняй реал ізація ефективноїподагизвоїполішки;

• виб ір х ар актеру взаємо відно син з ін вестор ами.

Планування фінансово-господарської діяльності підприємства включає розробку і реаліваціо коротю- та довгострокових фінансових планів, які є невід'ємною й важливою частиною загалшого плану еюномнного розвитку підприємства. Розробка поточних фінансових планів потребує виш ення специфіки кругообігу оборотного капіталу на підприємстві, а також докладного аналізу структури та ефективності його використання в попередніперіоди.

Фінансове планування передбяає розробку кошторисів капіталовкладень та поточних витрат, складання середню- та довгостроювих прогнозів, формування цінової полпики, здійснення аналізу ефективності капіталовкладень, розробку планів щодо придбання інших підприємств чи реалізації власних підрозділів. '

Формування необхідної ресурсної бази передбшає здійснення оцінки наявних у підприємства активів та джерел фінансування, величини та складу фінансових ресурсів, необхідних для підтримання еюномнного потенціалу підприємства на належному рівні й забезпечення його подальшого розвитку, ви вчення джерел додаткового фінансування, контроль за станом та використанням фінансових ресурсів, емісійну діяльність на фін аноово му ринку.

Оцінка ефективності капіпаловкладень. У разі проведення такої оцінки визнмають основні параметри інвестиційного проекіу, зокрема майбутніх обсягів реалізації, операційних витрат і обсягів фінансування, здійснюють розрахунок відносних показників рентабельності капіталу та виробничого процесу; оцінюють вартість джерел фінансування та отримують узагальнюючі оцінки ефективності вкладення юШтів.

Управління грошовими фондами підприємства зосереджується переважно на управлінні грошонгми розрахунками в процесі отримання та погашення позик, емісії та погашення цінних паперів, розрахунків з підприємствами-деб ігор ами, акцюнерами, трудовим юлекгивом, бюджетом і неможливе без організації та підтримки взаємовідносин з комерційними, інвестиційними банками, іншими фінансово-іредитними установами, пенсійними фондами, страховими компаніями тощо. Воно передбмає також управління залиШюм коштів на розрахунювому рахунку, страховим запасом у вигляді ви со неліквідних цнних паперів та юнтрользарухом грошових юштів у процесі реалізації інве­стиційних проектів.

Забезпечення ведення кваліфікованого бухгалтерського обліку є дуже важливою функцією фінансового менеджера, оскільки наданих псрвинноїбухгалтерсьюї документації та фінансових звітів грунтуються висновки фінансових аналііиків, які, у свою чергу, є осноюю для прийняття фінансових рішень менеджерами підприємства.

Формування й реалізація ефективної податково їполгпиш потребує від фінансових менеджерів знання податювого та управлінського обліку, чинних законодавчої та нормативної бази і сприяють зниженню податювого тиску, зменшенню обсягу податкових платежів, а отже, збільшенню обсягу фінансових ресурсів, що залишаються в розпорядженні підприємства і можуть бути використані для йо го подал ьшо го розвитку.

Подащэва політика підприємства включає комплекс заходів, спрямованих на зменшення об'єкта оподапування й формування грошового потоіу податювих платежів, найбільш, сприятливого для підприємства. Велике зншення в процесі у правління податками мають також пільги по о по датуванню, наякі може розраховувати підприємство іякі можеотримати згідно з чинним законодавством.

Характер взаємовідносин менеджменту підприємства з потенційними та реальними інвесторами, зокрема з акціонерами, суттєво впливає на процес залучення джерел фінансування, оскільки капітал підприємства може формуватись зарахунокяк внутрішніх, так ізовнішніх джерел.

З одного боку, реінвестування прибутку є відносно дешевим і одним із оптимальних способів фінансування, оскільки при цьому не здйснюються витрати на додаткову емісію акцій, а отже, не збільшується вартість акціонерного капіталу. З другого боїу, акціонери, як правило, прагнуть отримувати високі дивіденди, що приводить до зростання ринкової ціни акцій, проте обмеяує можливості підприємства щодо р еін весту вання прибутіу в розвиток підприємства. Тому менеджери підприємства, формуючи взаємовідносини з інвесторами, повинні врахо^вати прагнення акціонерів отримувати виоокідивіденди,що забезпечить велику ціну акцій на фінансовому риніу і стійкий інтерес потенційних інвесторів до цього підприємства.

У процесіуправління фінансами підприємства фінансовий менеджер ірім виконання наведених вище функцій здйснює регулювання та координацію діяльності підрозділів фінансової слунби підприємства, а також забезп«ує контроль за виконанням складених фінансових планів і реалізацією прийнятих управл інських р ішень.