
- •Зміст, предмет і мета аналізу банківської д-сті.
- •Об'єкт і суб'єкт аналізу банківської діяльності.
- •Критерії та види аналізу банківського балансу.
- •Завдання абд.
- •Методи абд: порівняння, групування, балансовий метод
- •Інформаційне забезпечення аналізу б-ої діяльності.
- •Осн. Етапи проведення аналізу д-сті банку та їх х-ка
- •Основні напрями аналізу пасивів банку.
- •11. Суть і функції власного капіталу банку. Аналіз структури власного капіталу банку.
- •12.Основні методи аналізу власного капіталу банку.
- •13. Аналіз власного капіталу банку за допомогою методів коефіцієнтів.
- •14. Аналіз дотримання банком нормативів капіталу
- •15. Аналіз процесу капіталізації банків України. Групування баків за рівнем капіталу.
- •16. Аналіз статутного капіталу банку
- •17. Аналіз резервів та нерозподіленого прибутку банку
- •18. Аналіз структури та ефективності використання зобов’язань
- •19. Аналіз структури депозитних операцій банку. Оцінка стабільності депозитів.
- •20. Аналіз використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку.
- •Аналіз кредиторської заборгованості банку.
- •Зміст, завдання, інформаційні джерела та напрями аналізу активів банку.
- •Структурний аналіз кредитного портфеля банку. Оцінка якості кредитного портфеля
- •А наліз кредитних операцій банку.
- •Аналіз руху кредитів. Аналіз погашення наданих кредитів.
- •Аналіз кредитного портфеля б-ку за рівнем ризику.
- •Аналіз валютної позиції банку
- •Аналіз операцій банку з цінними паперами
- •Аналіз факторингових операцій банку.
- •Аналіз лізингових операцій банку.
- •Аналіз дебіторської заборгованості банку.
- •Зміст, завдання та дж-ла аналізу доходів і витрат б-у.
- •Аналіз структури процентних доходів банку і визначення впливу факторів на них
- •Загальна оцінка динаміки витрат
- •Аналіз структури процентних витрат і розрахунок впливу факторів на їх розмір
- •Зміст, завдання і джерела аналізу прибутку банку.
- •Аналіз структури прибутку банку до оподаткування, його факторний аналіз.
- •А наліз чистого процентного доходу банку і розрахунок впливу факторів на нього.
- •П оказники прибутковості діяльності банку та методи їх аналізу.
- •Прибутоковість капіталу: розрахунок, факторний аналіз
- •Аналіз ефективності діяльності працівників банку
- •Аналіз прибутковості окремих банківських продуктів, клієнтів, ринків
- •Зміст, завдання та інформаційні джерела аналізу ліквідності банку.
- •Система показників ліквідності
- •Аналіз дотримання банком нормативів ліквідності.
- •Фактори впливу на стан ліквідності банку.
- •Аналіз потреби банку в ліквідних засобах. Аналіз розриву ліквідності
- •Аналіз ресурсної бази та активів банку з позиції ліквідності.
- •Види банківських ризиків та методи їх оцінки
- •Аналіз і управління кредитним ризиком
- •Основні види лімітів та нормативів
- •Аналіз і управління валютним ризиком.
- •Аналіз і управління процентним ризиком.
- •Аналіз загального розміру банківських ризиків.
- •Аналіз ділової активності та ек-го потенціалу банку.
- •Зміст, завдання та інформаційна база аналізу фінансової стійкості і надійності банку.
- •Аналіз показників фін-ї рівноваги (стійкості) банку
- •Суть та різновиди рейтингової оцінки д-сті банку.
- •Рейтингова система оцінки д-сті банків самels
- •Аналіз достатності капіталу банку на основі системи самels
- •Аналіз надходжень б-у на основі системи самels.
- •Аналіз якості активів банку на основі системи самels
- •Аналіз ліквідності б-ку на основі системи самels
- •Аналіз чутливості до ринкового ризику на основі системи самels.
- •Аналіз менеджменту банку на основі системи самels
Система показників ліквідності
Механізмом забезпечення ліквідності комерційних банків є встановлені державою вимоги до ліквідності, платоспроможності, структури капіталу. Кожен показник окремо не достатній для того, щоб однозначно стверджувати, що стан конкретного банку ліквідний.
З метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків Національний Банк України встановлює для всіх комерційних банків економічні нормативи. Серед них є і нор¬мативи ліквідності, виконання яких покликане забезпечити достатню ліквідність комерційних банків, допомагає проаналізувати здатність комерційного банку виконувати свої зобов’язання, а в динаміці — ще й оцінити тенденції змін ліквідності банку, знання яких є необхідною передумовою якісного управління ліквідністю, а отже, й доброго фінансового стану банку, стабільності всієї банківської системи. Інші обов’язкові нормативи — ризику, капіталу, валютних позицій — безпосередньо не пов’язані з ліквідністю, але допомагають банку бути ліквідним, застерігаючи від надто ризикованих операцій, погіршення фінансового стану.
З метою контролю за станом ліквідності банків НБУ установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).
Норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках). Він визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов’язань банку, що обліковуються за поточними рахунками: Н4 = (кошти в касі + кошти на рахунках в НБУ + Кошти на рах в ін банках)/(зобов’язання за поточними рахунками)
Нормативне значення нормативу Н4 має бути не меншим ніж 20 %.
Норматив поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку.
Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобов’язання банку з кінцевим строком погашення до 30 днів (включно). Цей норматив визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов’язань банку з відповідними строками виконання: Н5 = активи первинної та вторинної ліквідності терміном погашення до 30 днів / зобов’язання терміном погаш-ня до 30 днів
До активів первинної та вторинної ліквідності в розрахунку нормативу поточної ліквідності належать: готівкові кошти; банківські метали; кошти на кореспондентських рахунках, відкриті в Національному банку та інших банках; строкові депозити, розміщені в Національному банку та інших банках; боргові цінні папери, що рефінансуються та емітовані Національним банком, у портфелі банку на продаж та на інвестиції; боргові цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестиції; надані кредити.
До зобов’язань належать: кошти до запитання; короткострокові та довгострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків; кошти бюджету України; строкові депозити інших банків та клієнтів; цінні папери власного боргу, емітовані банком; субординований борг банку; зобов’язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів; зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 30 %, з 01.07.2002 р. — 35 %, з 01.01.2003 р. — 40 %.
Норматив короткострокової ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів.
Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов’язань.
До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються ліквідні активи та короткострокові зобов’язання з початковим строком погашення до одного року: Н6 = ліквідні активи терміном погашення до 1 року / короткострокові зобов’язання терміном погашення до 1 року
До ліквідних активів у розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються: готівкові кошти; банківські метали; кошти на кореспондентських рахунках, відкриті в Національному банку та інших банках; короткострокові депозити, розміщені в Національному банку та інших банках; короткострокові кредити, надані іншим банкам.
До короткострокових зобов’язань належать: кошти до запитання; кошти бюджету України; короткострокові кредити, одержані від Національного банку та інших банків; короткострокові депозити інших банків і клієнтів; короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком; зобов’язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів; зобов’язання з кредитування, які надані банкам і клієнтам.
Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20 %.
Нормативи ліквідності розраховуються комерційними банками на підставі щоденних балансів (за формою № ІД-КБ «Баланс комерційного банку»).
Контроль за дотриманням обов’язкових економічних нормативів комерційних банків здійснюється НБУ щоденно та щомісячно.
Додатково для оцінювання ліквідності комерційного банку доцільно використовувати такі допоміжні показники:
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л). Розраховується як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобов’язань (З) за формулою: Кз.л =А / З • 100 %,
де А — активи банку, які включають готівкові кошти банку, банківські метали; кошти в НБУ, в інших банках; дебіторську заборгованість; надані кредити (пролонговані множаться на коефіцієнт 0,7); кошти бюджетів України до розподілу, кредити за рахунок бюджетних коштів; цінні папери; товарно-матеріальні цінності; вкладення, основні засоби, нематеріальні активи; інші активи; З — зобов’язання банку, які включають кошти інших банків (у тому числі НБУ), кошти бюджету та фондів, кошти клієнтів; цінні папери власного боргу; транзитні рахунки; кредиторську заборгованість, гарантії, акцепти; інші пасиви.
Оптимальне значення — не менше 100 %, тобто всі зобов’язання банку повинні повністю покриватися наявними активами (включаючи низьколіквідні).
Коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Квл.а/р.а). Характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах (Ар) і розраховується за формулою: Квл.а/р.а = Авл / Ар Ч 100 %,
де Авл — високоліквідні активи, які включають готівкові кошти, кошти в інших банках, банківські метали, боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ (за вирахуванням резервів під знецінення таких цінних паперів); Ар — робочі активи, які включають високоліквідні активи; дебіторську заборгованість; надані кредити (за вирахуванням резервів під надані кредити); цінні папери; вкладення в асоційовані, дочірні компанії; основні засоби; капітальні вкладення, помножені на коефіцієнт 0,5. Оптимальне значення — не менше 20 %.
Цей показник дає змогу оцінити частку високоліквідної частини активів, чим він більший — тим більший запас ліквідності банку, але, з іншого боку, високоліквідні активи майже не приносять доходу, тому підтримання високого значення Квл.а/р.а неодмінно позначається на прибутковості банку. Доцільним є підтримання цього показника на рівні 20—25 %, щоб, підтримуючи достатню ліквідність, не знижувати прибутковості.
Крім установлених НБУ нормативів ліквідності, для аналізу використовують такі коефіцієнти, що характеризують ліквідність банку та чинники, які на неї впливають.
Коефіцієнт співвідношення активів і зобов’язань банку з однаковими строками погашення (розраховується в кожному з періодів, на які поділено часовий горизонт). Як правило, цей коефіцієнт аналізують у діапазоні до одного місяця (поточна ліквідність) та до трьох місяців. Це означає, що банк дотримується принципу відповідності між строками залучення пасивів та розміщення активів.
Коефіцієнт довгострокової ліквідності обчислюється як співвідношення довгострокових вкладень і довгострокових зобов’язань у довгострокові активи (які є більш дохідними, ніж короткострокові); значення цього коефіцієнта часто перевищує одиницю. Прийнятним вважається значення коефіцієнта 120 %.
Коефіцієнт співвідношення ліквідних та загальних активів. У стабільних економіках значення цього показника становить 20—30 %. У період фінансових криз значення коефіцієнта може збільшуватися, що пов’язано з підвищенням норм обов’язкового резервування центрального банку та намаганням банків підтримати свою ліквідність за рахунок накопичення активів.
Коефіцієнт співвідношення позик і депозитів визначається як відношення всіх активів з нормальним ризиком до основних депозитів. Цей коефіцієнт характеризує здатність банку залучати депозити для фінансування основних активних операцій. Прийнятним вважається значення 70—80 %, що вказує на помірне співвідношення між ліквідністю та дохідністю.
Коефіцієнт співвідношення таких активів, як готівка в касі і прирівняних до неї коштів, та сальдо міжбанківських позик, — наданих і державних. Вище значення цього коефіцієнта вважається більш прийнятним з погляду оцінювання ліквідності банку.
Коефіцієнт ліквідності цінних паперів — це відношення цінних паперів уряду країни, які перебувають у портфелі банку, до сукупних активів. Вище значення коефіцієнта вказує на більш ліквідну позицію банку.
Показник структурного співвідношення вкладів обчислюється як відношення коштів до запитання до строкових депозитів та характеризує рівень стабільності ресурсів банку. Зниження цього показника вказує на підвищення стабільності депозитної бази і зменшення потреби в ліквідних коштах.
Норматив платоспроможності банку Н2 (адекватності регулятивного капіталу) обчислюється як співвідношення власного капіталу банку та активів, зважених за ризиком. Нормативне значення цього показника не може бути нижчим ніж 8 %.Показник співвідношення резерву на покриття кредитних ризиків банку та обсягу кредитного портфеля, який характеризує якість активів банку.
Коефіцієнти, які характеризують ліквідність, аналізуються в динаміці, що дає змогу виявити загальні тенденції в зміні ліквідності банківської системи та окремого банку. З метою здійснення контролю за ліквідністю банку коефіцієнти зіставляють з нормативним значенням. У процесі аналізу коефіцієнти ліквідності можуть порівнюватися з аналогічними показниками інших банків, середньогалузевими показниками або з рівнем, який визначений банками на базі практичного досвіду.