24. Аналіз операцій банку з цінними паперами

Аналіз операцій з цінними паперами починають із загальної оцінки масштабів інвестиційної діяльності банку. Цей аналіз проводиться за допомогою таких показників:

питома вага інвестиційних активів у загальних активах:

Іцп = Кошти, що інвестуються на придбання цінних паперів / Активи банку, всього;

коефіцієнт інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), який розраховується за такою формулою: Н11 = Кінв1/ (К+ЦП+В)

де Кінв1 — кошти, які інвестуються в цінні папери за кожною установою; К — регулятивний капітал банку;

ЦП — цінні папери в портфелі банку на інвестиції; В — вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

Значення цього коефіцієнта не повинно перевищувати 15 %;

норматив загальної суми інвестування (Н12), який розраховується за формулою: Н12 = К інв заг/ (К+ЦП+В)

де Кінв.заг — загальна сума коштів, що інвестуються на придбання акцій різних юридичних осіб. Значення цього коефіцієнта не повинно перевищувати 60 %.

Наступним кроком є аналіз динаміки інвестиційних активів, який проводиться за допомогою стандартних показників: абсолютний приріст інвестиційних активів; темп зростання інвестиційних активів; темп приросту інвестиційних активів.

Аналіз операцій банку з цінними паперами обов’язково містить оцінку змін у структурі вкладень банку. Структура операцій банку з цінними паперами може аналізуватись і за видами цінних паперів (наприклад, вкладення в акції, облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі), за видами емітентів, за цілями придбання.

На наступному етапі треба проаналізувати зміни в структурі операцій з цінними паперами за напрямками діяльності. За кожним напрямком діяльності комерційного банку з цінними паперами необхідно провести додатковий аналіз. Наприклад, за кожним видом цінних паперів розраховується їх питома вага за термінами їх погашення, зокрема для облігацій у термін: до 30 днів; від 31 до 90 днів; більше 90 днів.

Такий аналіз є досить важливим для узгодження активів та пасивів за термінами та сумами з метою зниження ринкового ризику.

Необхідним етапом в аналізі є визначення джерел придбання цінних паперів: їх питома вага у портфелі інвестицій, що придбавались за рахунок прибутку, котрий залишився в розпорядженні банку; частка паперів для брокерської діяльності (для перепродажу) за рахунок власних та залучених коштів; частка інвестицій, придбаних за дорученням клієнтів за їх рахунок.

Після цього розглядається співвідношення цих паперів та визначаються причини відхилень. Аналіз дотримання напрямів вкладень у цінні папери відповідним джерелам їх придбання здійснюється за такими групами (парами):

Види інвестицій <-> джерела придбання ц.п.; ц.п. на продаж <-> вкладення за рахунок залучених коштів; ц.п. на інвестиції <-> вкладення за рахунок власного капіталу; ц.п. за дорученням <-> вкладення за рахунок клієнтів.

Для аналізу операцій з цінними паперами доцільно розраховувати такі коефіцієнти: питома вага придбаних цінних паперів у гривнях та іноземній валюті; питома вага викуплених банком паперів — до терміну погашення та після настання терміну погашення; обсяги операцій, пов’язаних із зберіганням цінних паперів; обсяги та структура консалтингових операцій з цінними паперами (інформаційних, методичних, правових, аналітичних, кон¬сультаційних); питома вага посередницьких, розрахункових, перереєстраційних операцій; частка дивідендів за акціями в доходах банку; співвідношення дивідендів, виплачених за акціями до загаль¬ної вартості акцій; частка операцій з конвертації акцій, заміни одних цінних паперів іншими, операцій з інкасованими платежами, що належать клієнтам банку, з цінними паперами, виплаченими позитивними курсовими різницями; питома вага цінних паперів, узятих під заставу за кредитними та іншими операціями банку, у вартості відповідних операцій; частка позик, наданих цінними паперами, та позик, отриманих цінними паперами, у вартості відповідних операцій; частка гарантій інших операцій за цінними паперами; частка операцій з управління портфелем цінних паперів клієнтів — юридичних та фізичних осіб.

Особливої уваги заслуговує аналіз формування та використаня резервів під забезпечення вкладень у цінні папери. Мета аналізу — визначити ступінь покриття ризиків за операціями банку з цінними па¬перами. Завдання — визначити достатність резерву покриття ризиків.

Вивчення достатності резерву під знецінення цінних паперів, процента списань дає змогу визначити можливі ризики та фактичні втрати банку за операціями з цінними паперами й накреслити шляхи їх зниження.

Значущість операцій з цінними паперами в діяльності банку характеризується такими показниками: розмір операцій з цінними паперами на 1 грн.: а) капіталу банку; б) статутного капіталу; питома вага операцій з цінними паперами в загальній сумі активів банку.

 Завершується аналіз операцій з цінними паперами розрахунком показників ефективності. Для характеристики ефективності та доцільності операцій з цінними паперами використовуються показники: дохідності; рентабельності; прибутковості; зіставлення питомої ваги прибутку від операцій з цінними паперами в загальній сумі прибутку з питомою вагою цих операцій у загальній сумі активу.

Прибуток від операцій з цінними паперами створюється за рахунок комісійних винагород за надання комерційним банкам послуг щодо зберігання, розповсюдження, перепродажу цінних паперів, а також за рахунок курсових різниць. Джерелом створення прибутку від прямих фінансових інвестицій є дивіденди. Тобто аналіз доходів та витрат банку за операціями з цінними паперами проводиться в трьох напрямках: за операціями з цінними паперами на інвестиції; за операціями з цінними паперами на продаж; за іншими операціями з цінними паперами.