
- •2.Види господарського обліку
- •3.Вимоги до господарського обліку
- •4.Роль бухгалтерського обліку в управлінні
- •7.Порівняльна характеристика управ і фінанси обліку
- •8.Фінансова звітність
- •5.Сутність бухгалтерського обліку його особливості
- •9.Користувачі фінансової звітності
- •10 Вимірники обліку
- •11.Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку
- •12Класифікація господарських засобів за видами їх розміщення
- •13.За джерелами утв і цільовим призначенням
- •14. Елементи методу бух обліку
- •15.Зміст і структура бухгалтерського балансу
- •16. Типи змін у балансі під впливом господарських операцій
- •17.Сутність рахунків бух обліку їх призначення і структура
- •18.19 Класифікація рахунків
- •20 План рахунків
- •21 Сутність подвійного запису
- •22 Оборотні відомості
- •23 Облік процесу постачання
- •24 Облік процесу виробництва
- •25 Облік процесу реалізації
- •26 Порядок визначення та облік фінансових результатів
21 Сутність подвійного запису
У результаті здійснення господарської операції відбувається рух і зміна об'єктів бухгалтерського обліку. Кожну таку операцію відображають на двох статтях балансу, при цьому ці статті змінюються на одну й ту саму величину. Для контролю та обліку таких змін використовують метод подвійного запису.
Метод подвійного запису — метод, згідно з яким кожну господарську операцію в одній і тій самій сумі записують на двох рахунках: на одному рахунку — на дебеті, на другому — на кредиті.
Короткий запис, що показує, як і на яких рахунках відображається операція, є рахунковою формулою, або проводкою. Взаємозв'язок між рахунками, що виникає у результаті відображення на них господарських операцій способом подвійного запису, називають кореспонденцією рахунків, а самі рахунки, вказані в бухгалтерській проводці, — кореспондуючими.
Розрізняють прості та складні бухгалтерські проводки.
У простій бухгалтерській проводці дебет одного рахунка кореспондує з кредитом також одного рахунка.
Запис на певний рахунок визначається економічним змістом операції залежно від того, які види засобів починають рух.
У складній бухгалтерській проводці суму операції записують на дебеті одного рахунка і на кредиті двох чи більше рахунків (або навпаки — на кредиті одного рахунка і на дебеті двох чи більше рахунків). Такі записи роблять на підставі документів, що містять комплексну інформацію. Наприклад, виписка банку може містити інформацію за один день про зарахування грошових коштів на рахунки підприємства в банку з декількох джерел (виручка від реалізації, що надійшла від покупців через безготівкові розрахунки; виручка, здана готівкою з каси підприємства; сплата дебіторської заборгованості та ін.).
22 Оборотні відомості
Одним із способів узагальнення поточного обліку за рахунками є оборотні відомості. Ці відомості поділяють на прості та шахові.
Оборотна відомість за синтетичними рахунками передбачає забезпечення трьох пар рівностей:
1) підсумків залишку на початок місяця по дебету і кредиту;
2) підсумків оборотів по дебету і кредиту;
3) підсумків залишку на кінець місяця по дебету і кредиту.
Оборотна відомість має контрольне значення, вона дає змогу виявити помилки у відображенні господарських операцій на рахунках. Якщо порушується одна з трьох пар рівностей, це означає, що у відображенні господарських операцій припустилися помилки.
Записи, зроблені на синтетичних рахунках, наприкінці місяця узагальнюють у простій оборотній відомості
23 Облік процесу постачання
Процес постачання є обов’язковою умовою успішного виконання плану виробництва продукції. Він включає операції, пов’язані із забезпеченням підприємства необхідними для виробництва продукції сировини та матеріалів. Процес постачання здійснюється за планом, в якому визначають кількість сировини та матеріалу, які потрібно придбати в плановому періоді (обсяг постачання) та їхню планову собівартість. Взаємовідносини між підприємствами-постачальниками і підприємствами-покупцями оформлюють договорами, в яких передбачаються строки поставки матеріальних цінностей, умови розрахунків тощо. Отримуючи сировину і матеріали, підприємство-покупець сплачує постачальникові їх купівельну вартість, здійснює витрати, пов’язані з перевезенням цінностей, навантаженням, розвантаженням тощо. Ці витрати називають транспортно-заготівельними. Отже, собівартість придбаних матеріалів складається з їхньої купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат. Бухгалтерський облік процесу постачання має забезпечувати достовірну інформацію про виконання підприємством плану обсягу постачання за кількісними та якісними показниками і собівартістю придбаних матеріалів. Крім того, завданням обліку є також забезпечення контролю за своєчасністю розрахунків з постачальниками, транспортними та іншими підприємствами по операціях, пов’язаних з придбанням матеріальних цінностей.