5.Сутність бухгалтерського обліку його особливості

. Бухгалтерський облік має свій предмет, об’єкт та метод.

Предмет бухгалтерського обліку — господарська діяльність під­приємства, що складається з окремих господарських операцій, у результаті здійснення яких змінюються склад господарських засо­бів і джерела їх утворення. Також ним є власність підприємства, яка знаходиться у його розпорядженні і використанні у вигляді майна, руху майна в процесі господарювання і результати діяльності, що узагальненні у грошовому вимірнику. Сутність предмета бухгалтерського обліку розкрива­ється в його елементах, тобто об'єктах.

Об'єкт бухгалтерського обліку — господарські засоби підприємс­тва та джерела утворення цих засобів (спосіб одержання певного засобу). Об’єкт – це явище, предмет, на яке спрямована пізнавальна діяльність. Об’єктом обліку є господарський факт, явище, процес, який відбувся і пов'язаний з виробництвом чи правовим аспектом діяльності, що отримав вартісне визначення. Об’єкти за економічним змістом та призначення можна групувати так:

- об’єкти, що забезпечують господарську діяльність : господарські засоби і джерела їх утворення (власні і залучені);

- об’єкти, що складають господарську діяльність : господарські процеси і результати їх.

9.Користувачі фінансової звітності

Користувачі фінансової звітності - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Найбільшим за обсягом й інформативністю є річний звіт у складі: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та приміток до звіту. Підготовка та складання річного фінансового звіту має свої етапи, що зумовлено тривалістю облікового періоду і складністю виконуваних робіт. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи; уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, зокрема розрахунків з податковими та фінансовими органами, у необхідних випадках відрегулювати її; визначити обсяги валових доходів і валових витрат і списати відповідні суми на фінансові результати та закрити рахунки; відобразити чисті прибутки (збитки) і їх розподіл чи погашення. Під час проведення цієї роботи перевіряють правильність облікових запасів, звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок.

10 Вимірники обліку

. В обліку застосовують натуральні, трудові та грошові одиниці вимірювання (вимірники).

Натуральні вимірники використовують для одержан­ня даних за кількістю однорідних об'єктів обміну: за ва­гою, площею, довжиною, об'ємом у результаті зважуван­ня, вимірювання (кілограми, метри, гектари, літри та ін.).

Трудові вимірники використовують для обліку кіль­кості затраченої праці на виготовлення продукції, а та­кож кількості відпрацьованого часу. Вони виражаються в одиницях часу: хвилинах, годинах, днях.

Грошові вимірники використовують для узагальнення господарських операцій, виражених у натуральних і тру­дових вимірниках.