86. Які перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності Німеччини?

Німеччина – це найбільша країна Західної Європи. Піднесення ФРН після Другої світової війни пов'язано зі значним розширенням внутрішнього ринку, масовим оновленням і зростанням основного капіталу. Зростанню виробництва сприяли фінансова і матеріальна допомога за «планом Маршалла», імпорт іноземного капіталу, невеликі військові витрати. 

Останніми роками розширюються зв’язки з постсоціалістичними країнами Центральної Європи. У країни, що розвивається, Німеччина постачає  машини та обладнання, а одержує звідти сировину та напівфабрикати.   Товари, що експортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метал і сталепрокат, продукти харчування, текстиль. Основні партнери по експорту - країни ЄС - 56,4% (Франція 11,1%, Великобританія 8,6%, Італія 7,4%, Нідерланди 6,8%, Бенілюкс 5,7%), США 9,4%, Японія 1,9%.

Країна значною мірою залежить від імпорту сировини, напівфабрикатів і деяких видів промислових товарів. Імпорт здійснюється із країн ЄС - 52,2% (Франція 10,5%, Нідерланди 7,6%, Італія 7,4%, Великобританія 6,9%, Бельгія/Люксембург 5,6%), США - 8,1%, Японія - 4,9%.

87. На які частини поділяють Казахстан за спеціалізацією?

За роки радянської влади в країні склалася потужна промисловість, визначилася спеціалізація сільського господарства. Промисловість представлена паливно-енергетичним, металургійним, хімічним, агропромисловим комплексами. Участь країни в міжнародному поділі праці визначають такі галузі спеціалізації, як кольорова і чорна металургія, машинобудування, паливна, хімічна, харчова промисловість.

Кольорова металургія охоплює добування, збагачення і виплавляння міді, свинцю, цинку, титану, магнію, нікелю, вольфраму, молібдену тощо. Основні райони зосередження кольорової металургії – Центральний та Східний Казахстан (Жезказган, Балхаш, Карсакпай – мідь, Чимкент, Усть-Каменогорськ – свинець, цинк).

Основний центр чорної металургії - Теміртау. Тут виробництво розвивається на коксівному вугіллі Карагандинського і Екібастузького басейнів та залізній руді родовищ Кустанайської області.

У хімічній промисловості провідне місце займає видобуток і переробка фосфо¬ритів у Південному Казахстані, виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти і синтетичного каучуку. В останні роки дістали розвиток нафтохімія, виробництво пластмас, галузі основної хімії.

Паливно-енергетичний комплекс представлений вугільною, нафтовою, газовою промисловістю. Провідне місце займає вугільна промисловість, що дає паливо на експорт. Сформувалися два великі видобувні центри: Карагандинський і Павлоград-Екібастузький. Нафтова і газова промисловість розвиваються на заході республіки: півострів Мангишлак, Прикаспійська низовина. Основою електроенергетики Казахстану є Карагандинська та Петропавловська теплові електростанції, що працюють на дешевому місцевому вугіллі, та гідравлічні (Усть-Каменогорська, Бухтарминська на Іртиші, невеликі ГЕС на гірських річках півдня та сходу).

Машинобудування спеціалізується переважно на виробництві устаткування для вугільної, нафтової, будівельної промисловості та АПК.