73. Назвіть галузі господарства Франції, що спирається на використання власних природних ресурсів.

Після другої світової війни в економіці Франції сталися великі зміни значною мірою завдяки цілеспрямованій державній політиці.  У 60—70-х роках за темпами економічного розвитку Францію випереджала тільки Японія. Господарство було модернізоване на новій технічній основі, його структура стала сучасною, а конкурентоспроможність високою. У Західній Європі промисловість Франції поступається лише німецькій. Франція є піонером у розвитку швидкісних транспортних систем.  В економіці Франції держава відіграє більшу роль, ніж в інших розвинених країнах. Під її контролем перебувають банки і страхові компанії, енергетика (вугільна, газова і електроенергетична галузі), залізничний транспорт, великі підприємства, наукові дослідження в атомній та аерокосмічній промисловості. Держава визначає пріори¬тетні напрямки і планує їх розвиток.  У Франції розвинені всі галузі господарства. Частка зайнятих у сільському господарстві і рибальстві становить 6 % і вони створюють 4 % ВНП, у промисловості й будівництві, відповідно, 28 % і 28 %, у нематеріальних галузях — 66 % і 68 %.  Країна є великим експортером як промислової, так і сільськогосподарської продукції. Процвітає туристичний бізнес. У зовнішньо¬економічних стосунках головними партнерами Франції завжди були країни Західної Європи. Зараз 3/5 її торгового обігу припадає на країни ЄС. Серед інших значна частка Швейцарії, США, Японії та Алжиру. Найбільшим торговим партнером Франції є Німеччина. Частка Франції в зовнішньому торговому обігу України в 1995 р. становила 0,5 %.

74. Назвіть головні етапи освоєння Латинської Америки.

Латинською Америкою називають регіон, розташований у західній півкулі між південним кордоном США і Антарктидою. До нього входять Мексика, країни Центральної Америки, країни Карибського басейну і материк Південна Америка.

Антильські острови і материк Південна Америка були відкриті Христофором Колумбом в 1492 р. Проте сам великий італійський мореплавець назвав нововідкриті острови Вест-Індією (Західною Індією) і до кінця своїх днів думав, що відкрив Індію. Думка про те, що нові землі, відкриті Колумбом, не Індія, а нова частина світу, вперше була висловлена іншим італійським мореплавцем Амеріго Веспуччі. Він назвав її Новим світом. В 1507 р. ця частина світу була названа на його честь Америкою. А Колумбією назвали лише одну з країн Південної Америки.  Услід за Колумбом на щойно відкриті землі рушили іспанські і португальські конкістадори (в перекладі з іспанської – завойовники). Їх походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Америки, спустошенням і пограбуванням земель. Попутно відбувалося швидке географічне вивчення нових земель. Проте для географічної науки справжнім відкриттям Південної Америки були експедиції німецького географа і мандрівника Александра Гумбольдта в 1799-1804 рр. Значення його досліджень було таким великим, що сучасники назвали праці Гумбольдта з дослідження природи материка “другим відкриттям Америки”.