53. Дайте коротку характеристику міжнародних економічних відносин

Форми міжнародних економічних зв'язків. З розвитком економіки, зростанням економічного потенціалу держав зростає і значення міжнародних економічних зв'язків. У сучасному світі прогрес кожної країни залежить від того, наскільки повно вона може скористатися матеріальними і духовними здобутками всього людства. Потреби і вимоги до якості та різноманітності сировини, рівня підготовки трудових ресурсів, технічної оснащеності та рівня менеджменту зросли настільки, що навіть найбагатші на природні ресурси країни (наприклад, США та Росія) не можуть орієнтуватися на повну самозабезпеченість, так само, як і країни з потужним економічним потенціалом і великими фінансовими можливостями не можуть однаково ефективно розвивати всі галузі матеріального виробництва Та сфери послуг. Сучасний світ не тільки «звузився» і потіснішав завдяки швидкісним засобам транспорту і зв'язку, а й став більш взаємопов'язаним і взаємозалежним завдяки міжнародному поділу праці. Міжнародні економічні зв'язки охоп люють діяльність, пов'язану з реалізацією товарів і сировини (міжнародна торгівля), послуг (ринок послуг), руху міжнародних інвестицій (ринок капіталу), обігу грошей (валютний ринок), міграції трудових ресурсів (ринок праці),

Найрозвинутішою формою між народних економічних зв'язків зовнішня торгівля. В процес зовнішньоторгової діяльності формується відповідно світовий ринок товарів та ресурсів. Міжнародна торгівля завдалася ще в сиву давнину, але набула особливого розвитку період капіталізму. Згодом, дедалі більше поширилися інші формі: зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно виникли нові форми ринку. Велике значення має продаж науково-технічної інформації (зокрема патентів ліцензій), торгівля послугами з впровадженням нової техніки у виробництво. Найдинамічніше розвивається діяльність органі ляді й міжнародного туризму як складової частини ринку послуг. У рамках світового господарства сформувалося кілька основних центрів і напрямів зовнішньоторгових зв'язків. Понад 2/3 обороту зовнішньої торгівлі припадає на взаємну торгівлю між економічно розвинутими країнами, в тому числі 1/3 - на СІЛА, ФРН та Японію. Отже, країни, що формують основні «полюси росту», беруть особливо активну участь у міжнародному подіті праці: на Західну Європу припадає понад 2/5 зовнішньоторгового обороту, на Північну Америку та Східну Азію - по 1/5. Напрями зовнішньоторгових зв'язків інших частин світу так чи інакше зорієнтовані на ці основні регіони інтенсивної зовнішньоекономічної діяльності.

54. Охарактеризуйте вугільну промисловість, запаси вугільного вугілля у світі

Вугі́льна промисло́вість - одна з провідних галузей ПЕК. Вугілля використовують як технологічну сировину (у вигляді коксу) у чорній металургії та хімічної промисловості (коксові гази) для виробництва мінеральних добрив і пластмас, а також вугілля використовують як енергетичну сировину для виробництва електроенергії на ТЕС, для опалення осель. Загальні геологічні запаси вугілля в Росії оцінюються в 4 трлн тонн. У Росії зосереджено 12% світових запасів вугілля. До революції Росія займала 6 місце в світі з видобутку і 20% споживаного вугілля закуповувала за кордоном (в основному з Німеччини). Колишній СРСР займав 1-е місце з видобутку та експорту вугілля. Росія займає 4-е місце в світі (1-е - Китай, потім США, ФРН) з видобутку кам'яного вугілля.

Серед галузей ПЕК вугільна промисловість знаходиться в найбільш кризовому стані. Вугільній промисловості належить хвороблива реконструкція, збиткові і неперспективні шахти (42 з 236) будуть закриті. В даний час державна корпорація "Рос вугілля" розробляє план оптимізації галузі та шляхи переходу її до ринкових відносин, буде відбуватися подальше акціонування підприємств та їх об'єднання. Вуглевидобування буде збережена, але на нових умовах, отже, на даний період головними завданнями є: стабілізація рівня видобутку вугілля, залучення інвестицій держави і кредитів МБРР, впровадження нових технологією. У перспективі необхідно здійснювати структурну перебудову галузі, знизити витрати на видобуток, скоротити кількість збиткових підприємств, збільшити потужність на діючих ефективних підприємствах. Перспектива вугільної промисловості пов'язана зі збільшенням частки відкритого видобутку вугілля (зараз вона становить 60%). Це найбільш продуктивний і дешевий спосіб. Однак, не втрачає свого значення та підземний спосіб видобутку, тому що необхідні високоякісні коксівне вугілля.

Актуальність вивчення теми “Вугільна промисловість світу” пояснюється тим, що серед геологічних паливно-енергетичних ресурсів, сукупний обсяг яких оцінюється в 6,3 трлн. тонн умовного палива (т.у.п.), самі великі запаси у світі належать твердому паливу. Його обсяги складають 3971 млрд. т.у.п. Найменше в природі представлені запаси урану (674,6 млрд. т.у.т.). Для нафти і газу характерний середній ступінь забезпеченості - 788 млрд. і 851 млрд. т.у.т., відповідно.

Обсяг світового ринку кам'яного вугілля наближається зараз до 500 млн.т. Основними імпортерами виступають країни Західної Європи (близько 160 млн. т) і Азіатсько-Тихоокеанського регіону (більше 200 млн. т, у т.ч. Японія - 130 млн. т, Південна Корея - близько 50 млн. т і Тайвань - близько 20 млн. т). Ведучими експортерами виступають Австралія, США, ПАР, Колумбія, Венесуела, Індонезія, Канада, Китай, Польща і Росія. Постачаннями з цих держав забезпечується зараз більш 90% світових імпортних потреб.

За прогнозами Міністерства енергетики США світова торгівля вугіллям у майбутні 20 років збільшиться приблизно на 25%, однак конкуренція на даному ринку залишиться досить гострою. Обсяг світового ринку енергетичного вугілля за 1990-2010 р. може зрости в два рази, тоді як загальні імпортні потреби ринку коксівного вугілля збільшаться не більш, ніж на 5%.