42. Що таке аграрні відносини? Чим вони відрізняються в економічно розвинутих країнах та країнах, що розвиваються

Агра́рні відно́сини — особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об'єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції.

43. Як вплинула науково-технічна революція на географію промисловості світу?

Протягом усієї історії людство перебуває у стані постійного наукового і технічного пошуку. Розум, зусилля і майстерність рук людини дали змогу їй пройти, наприклад, у галузі енергетики шлях від набуття вміння застосувати вогонь до відкриття ядерної і термоядерної енергії; в галузі транспорту — від винайдення колеса до створення сучасних надшвидкісних поїздів і літаків. Науково-технічна революція — всеосяжний прорив у реалізації поєднання досягнень науки, техніки і технологій, що дав змогу істотно поглибити суспільний поділ праці і створити багато сучасних галузей господарства; посилити в господарстві роль науки і високих технологій та удосконалити його організацію і управління. Під впливом НТР поглибився суспільний поділ праці. Насамперед зросла роль «третинної сфери» — особливо науки, вищої освіти, виробничого обслуговування, фінансово-банківської діяльності тощо. У виробництві виникло багато нових галузей господарства, особливо важливою була поява електронної промисловості, інформаційної індустрії, біоіндустрії і генної інженерії, виготовлення роботів і гнучких виробничих систем, космічної індустрії та ін. Швидкого розвитку набула наука. Завдяки її взаємодії з матеріальним виробництвом та з іншими видами діяльності вона перетворилась у безпосередню продуктивну силу. Наука стала не тільки провідною сферою людської діяльності, а й одним з інтеграційних чинників виникнення міжгалузевих систем господарства як національних, так і світових.

44. Поясніть причини нерівномірності розміщення населення та причини його високої концентрації в окремих регіонах

Населення на Землі розміщене нерівномірно. Це зумовлено різними причинами:    а) впливом природного фактора: пустелі, тундра, високогір'я, території, вкриті льодом, та тропічні ліси не сприяють розселенню людей;    б) дією історичних особливостей заселення земної суші;    в) відмінностями в сучасній демографічній ситуації: особливості приросту населення на континентах;    г) впливом соціально-економічних умов життя людей, їх господарською діяльністю, рівнем розвитку виробництва.

45. Що зв’язує господарства всіх країн світу в єдину господарську систему?

У кінці XX ст. в результаті поглиблення міжнародного географічного поділу праці, зміцнення зв'язків між національними господарствами виникла світова господарська система. В основі спеціалізації країн у межах світового господарства на початку XXI ст. лежать не стільки кількісні (зробити більше за нижчою ціною), скільки якісні характеристики (наукомісткість, надійність, екологічна чистота тощо).

Для світового господарства характерна різностадійність: країни світу одночасно перебувають на всіх стадіях розвитку — від постіндустріальної до аграрної. Глобалізація світового господарства свідчить про універсальну тенденцію наближення більшості країн до постіндустріальної стадії, коли основні матеріальні потреби людей задоволені і на перший план виступають духовні потреби та обслуговуючі їх сфери економіки.

У кінці XX — на початку XXI ст. під впливом НТР змінилися й чинники розміщення виробництва. Провідним став чинник «наукомісткості», пов’язаний з різким посиленням ролі науки. Змінилася й дія чинника трудових ресурсів. Зміни у виробництві вимагають все більшого залучення до нього висококваліфікованих кадрів. Усе вагомішим стає екологічний чинник.

На початку XXI ст. продовжує формуватися світова агропродовольча система. Незважаючи на зменшення працюючих у цій сфері, у розвинутих країнах сільське господарство відіграє важливу роль як за обсягом виробництва, так і за їх питомою вагою на ринках продовольства. Водночас у більшості країн, що розвиваються, сільське господарство залишається основою економіки.

У кінці XX ст. склалася світова транспортна система, налагоджено взаємодію міжнародного й національних видів транспорту і зв'язку. Під впливом НТР поступово зменшується роль залізничного транспорту й зростає роль автомобільного та трубопровідного транспорту. За допомогою супутників зв'язку й найновіших кабелів став можливим зв'язок з будь-яким місцем на планеті.

В умовах глобалізації світового господарства все більшу роль відіграють міжнародні економічні зв'язки. Прискореними темпами розвиваються обмін інформацією та кредитно-фінансові зв'язки. Крім розвинутих країн, значними інвесторами стали Республіка Корея, Тайвань, а також Саудівська Аравія, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати.